Мазники
Мазни́ки — село в Україні, у Деражнянській міській громаді Хмельницького району Хмельницької області. Герб села є промовистим. НазваМісцева легенда розповідає, що назва села походить від лісника, який жив при дорозі та виготовляв для чумаків суміш для змазування коліс у возах в спеціальних діжках-«мазницях» та саме від цієї назви пішла назва села Мазники. СимволікаЗатверджена 1 листопада 2013 р. рішенням № 1 сесії сільської ради. Автор — І. Д. Янушкевич. ГербЩит розтятий. У першій червоній частині на зеленій базі золота чверть дерев'яного колеса від селянського воза зі срібним ободом, над яким золота перекинута діжка-мазниця з срібними обручами, з якої стікає на втулку колеса золота краплина. У другій лазуровій частині золотий сигль «С» древньоцерковним шрифтом, який перетинається срібним гусячим пером і увінчаний срібним православним хрестом. На межі полів вгорі золоте сяюче шістнадцятипроменеве сонце. Щит обрамований золотим декоративним картушем i увінчаний золотою сільською короною. Картуш знизу обрамлений зеленими гілками липи з золотим цвітом. На срібній девізній стрічці зелений напис «МАЗНИКИ». ПрапорКвадратне полотнище розділене вертикально на дві рівновеликі смуги — синю древкову і червону. На синій смузі угорі жовте сяюче шістнадцятипроменеве сонце, на червоній унизу жовта діжка з білим ободом. У центрі жовтий сигль «С» древньоцерковними шрифтом, який перетинається білим гусячим пером. ГеографіяПодільське село Мазники розкинулось на подільській височині в західній частині України. ІсторіяПерша письмова згадка про поселення Мазники — 1493 року. Церква святого Іоанна Предтечі збудована у 1762—1770 роках — була дерев'яна триверха, мала притвори з півночі та півдня, ризницю, паламарню. Дерев'яна дзвіниця збудована у 1808 року окремо від церкви. Родина Сіцінських в селі з кінця XVIII століття і до 1898 року була священниками в церкві. Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури. 1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом. Внаслідок поразки Визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками. Підчас встановлення радянської влади в 20-тих роках селяни села зазнали репресій. 1932—1933 роки були важкими для людей села, бо голод підкосив не одну сім'ю, через організований радянською владою голодомор. По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голодомор. З 24 серпня 1991 року село Мазники в складі незалежної України. 2004 року село газифіковане. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Деражнянської міської громади.[1] 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Деражнянського району, село увійшло до складу Хмельницького району[2]. До 2020 орган місцевого самоврядування — Мазниківська сільська рада. Музей Юхима Сіцінського
Музей на честь Юхима Йосиповича розташований неподалік сільської школи. Двоповерхова будівля заповнена стелажами з книгами, виглядає занедбаною станом на 2020 рік[3].
НаселенняНаселення становить 714 осіб станом на 2001 рік. МоваУ селі поширена західноподільська говірка, що відноситься до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя. ІнфраструктураСелі Мазники діють:
Також є закинута військова частина, яка заростає хащами. Відомі уродженці
Див. також
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia