Маастрихт, базиліка Діви Марії. Східний хор з різьбленими капітелями (XII століття)Музей Курція, Льєж. П'єр Будон або рельєф Аполлона (XII століття)Льєж, церква Святого Варфоломія. Купіль роботи Реньє де Юї (деталь)Сінт-Оділієнберг. Базиліка Святих Віро, Плехельмуса та Отгеруса
Розвиток мааського мистецтва і географічне поширення
Долина Маас лежала у самому серці Імперії Каролінгів і тому стиль мав коріння переважно зі спадщини традицій Каролінзького мистецтва. Так мааське мистецтво містить містить сильні класичні елементи, які відокремлюють його від міжнародного романського стилю в інших місцях того періоду, наприклад у Франції,[1] Німеччині[2] , Англії та Італії. Втім, він розділяє з основним напрямком романського мистецтва елементи, такі як поводження з простором. Хоча іконографія XI і XII століть мааського мистецтва багато в чому спирається на біблійне натхнення, деякі з майстерно різьблених капітелів у двох головних церквах Маастрихту зображують сцени з багатьох аспектів повсякденного життя, а також зображення з інтригуючого світу фантазії.
Мааський регіон було сформований переважно кордонами Єпископства Льєжського, яке мало сильні політичні зв'язки з імператорами Священної Римської імперії, а також єпископами Кельна. Основні художні центри регіону були у містах Льєж, Юї, Дінан, Намюр, Тонгерен, Маастрихт, Рурмонд і Аахен, а також ряді важливих монастирів: Сінт-Трейден, Алденейк, Херкенроде, Авербоде, Мунстербілцен, Сустерен, Сінт Оділієнберг, Ролдук, Буртшайд, Корнелімюнстер, Ставелот, Нівель, Олне, Флореф, Фльоне, Сель, Гемблу і Лоб. Мааське мистецтво на своєму піку мало сильний вплив на прикордонні регіони, зокрема, на мистецтво Рейнської області (Кельн, Бонн).
Мааську архітектуру можна розглядати як своєрідне відгалуження романської архітектури, регіональний стиль, який створив вражаючі церкви у Аахені, Льєжі і Маастрихт, а також монастирі в сільській місцевості. Повністю розвинений мааський стиль XII століття є сумішшю старих традицій долин Маас та іноземних впливів, переважно занесених з Рейнської області і Італії. Визначною особливістю мааської архітектури є замкнутий вестверк. На жаль, деякі з найбільших церков, в першу чергу собор Льєжа і монастирі Ставелот та Сінт-Трейден, були зруйновані.
Колишня колегіальна церква Святого Варфоломея, Льєж
Мааське різьблення по каменю досягло піку в XII столітті в Маастрихті, Льєжі і Нівелі. Маастрихтські 'metsen' (різьбярі по каменю) працювали над капітелями і барельєфами аж до Утрехта, Бонна і Айзенаха.
Маастрихт, базиліка Святого Серватія. Різьблений капітель у вестверку
Льєж, Музей Курція. Різьблений капітель з собору Св.Ламберта
Айзенах. Капітель з драконами в Вартбургу
Льєж, Музей Курція. "Діва Марія з собору Руперта"
Маастрихт, Церква Діви Марії. "Клятва на мощах"
Маастрихт, Церква Святого Серватія. Рельєф з двох частин
Утрехт, собор Святого Петра. Елемент рельєфа з 4-х частин. "Понтій Пілат, що вказує на Христа"
Праці по металу
Праця по металу вважається високим мистецтвом XII — початку XIII століття в регіоні Маас, маючи кульмінацією роботи Ніколаса Верденського, які мають суто високу якість. Серед його найкращих робіт — Рака трьох королів в Кельнському соборі, Рака Св.Анно II, єпископа Кельнського, в Зігбургу і Рака Богоматері в Турне. Інші важливими майстрами по металу були Реньє де Юї і Уго д'Уані.
Приклади робіт:
Підніжжя так званого Хреста Святого Бертана. Музей Сент-Омер
Льєзька купіль
Ставелотський Триптих, Бібліотека Моргана, Нью-Йорк
Мааський релікварій у Луврі, Париж
Книжна обкладинка роботи Уго д'Уані.
Люстра Барбаросси, Аахенський собор
Рака Св.Ремакла, Ставелот
Рака Св.Аделіни, Візе
Маастрихт. Рака Св.Серватія
Рака Карла Великого, Аахенський собор
Рака Трьох королів, Кельнський собор
Живопис, ілюмінація та інші твори мистецтва
До нашого часу дійшло дуже мало від того, що повинно бути вражаючою кількістю мааських фресок. Вольфрам фон Ешенбах, у своїй праці «Парцифаль» висловив високу оцінку художникам Маастрихту (і Кельну)[4]. Ілюмінування манускриптів, як і інші види мистецтва, досягло свого апогею в другій половині XII століття. Основними центрами були абатства Сен-Лорана в Льєжі і абатства Ставелоту і Лобу. Ще одним високорозвиненим мистецтвом було нанесення склоподібної емалі.
Фрески склепіння хору (сильно відновлені). Базиліка Святого Серватія, Маастрихт
Ставелотська Біблія (XI століття). Британська Бібліотека
