Ліппоман ЯнЛіппоман (Ліпоман) Ян (пол. Lippoman Jan; 1758—1832) — польський мемуарист і письменник, хорунжий Чигиринського повіту, «обиватель» Київської губернії, наочний свідок Коліївщини 1768 року, хоч був тоді малою дитиною. Біографічні відомостіАвтор кількох праць. Зокрема, видав у Варшаві в 1829 р. двохтомний твір письменника античності Йосипа Флавія з історії Ізраїлю та юдеїв, а в 1832 р. у Бердичеві — книгу про власні археологічні спостереження і міркування над похованнями, поселеннями стародавніх людей, укріпленими городищами, змійовими валами («Zastanowienie się nad mogiłami pustemi, siedliskami i zamczyskami okopanemi, żmijowemi wałami»). Також є автором віршів про парк "Олександрія" в Білій Церкві. Основний його твір «Bunt hajdamaków na Ukrainie w 1768 г.» займає важливе місце у джерельній базі для вивчення Коліївщини. Однак цей твір, як джерело, має відносне значення, бо його автор використовував інформацію з других рук. Як зазначив польський історик Генрик Мосьціцький в публікації твору Ліппомана в 1907 р. він «спирається переважно на описи різні дочки Младановича, губернатора Умані, Вероніки Кребс, а також на рукопис Тучапського з р. 1788… Із копії, що знаходиться в Архіві Ординації Красінських, переконуємось, що Ліппоман закінчив свою працю в 1830 р., присвячуючи її Каєтанові Проскурі, голові (предсіднику) київського суду і його дружині Терезі. Порівняне з публікацією Рачиньського виявило дрібні відмінності».[1] Твір Ліппомана «Бунт гайдамаків…» був опублікований незабаром після його написання — у Вільно у 1842 р.:
Була ще журнальна публікація в журналі «Приятель народу» у Лєшно в 1842—1843 рр.:
Пізніше двічі видав цей твір Едвард Рачиньський в Познані в 1854 р.:
На початку XX ст. здійснене видання:
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia