Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.(лютий 2025)
Нейтральність цієї статті під сумнівом. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням та за можливості виправте недоліки.(лютий 2025)
Окремі положення цієї статті сумнівні. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням та за можливості виправте недоліки.(лютий 2025)
Ліпкан Володимир Анатолійович (29 жовтня 1976, м. Київ) — український учений[1], доктор юридичних наук (2009), професор (2018), , громадський діяч. Автор понад 350 друкованих наукових праць. Керівник апарату Федерації кікбоксингу України "ІСКА"[2]. Поет і журналіст.
Досягнення, нагороди
Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.
24 лютого 2024 року — нагороджений Премією „Хранителі історії”[3].
29 травня 2018 року за вагомий внесок у розвиток кікбоксингу в Україні був нагороджений Першим Президентом України Леонідом Кравчуком іменними боксерськими рукавичками.
У 2018 році отримав Подяку від міністра молоді та спорту України Ігоря Жданова за вагомий особистий внесок в організацію Чемпіонату світу з кікбоксингу "ІСКА" в Україні, популяризацію фізичної культури та неолімпійських видів спорту, професіоналізм, відданість справі.
Протягом 2015-2017 рр. неодноразово нагороджений також Грамотами Міністерства оборони України
За часи роботи в органах внутрішніх справ неодноразово нагороджений: Медалями „За сумлінну службу” І, ІІ, ІІІ ступенів; Ювілейним пам’ятним знаком „85 років КНУВС”, Відзнакою „За відзнаку в службі” ІІ ступеню.
У 2013 році – нагороджений грамотою Київської міської державної адміністрації за розвиток спорту.
У 2003 році нагороджено начальником кримінальної поліції Угорщини пам'ятною медаллю та вручено відповідний диплом.
У 2002 році нагороджений почесною грамотою Державним комітетом України у справах сім'ї та молоді.
У 1997 році — отримав премію ім. Володимира Суміна Української правничої фундації, ставши переможцем загальнодержавного конкурсу студентських наукових робіт із дослідженням на тему: «Соціально-правова сутність тероризму».
Фахові компетенції
Науковий рівень
Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.
18 грудня 2018 року рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України присвоєно вчене звання Професора.
18 лютого 2009 року захистив докторську дисертацію з проблем правового регулювання національної безпеки (юридичні науки).
16 лютого 2006 року рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України присвоєно вчене звання Доцента.
21 червня 2000 року захистив кандидатську дисертацію з проблем боротьби з тероризмом (юридичні науки).
Освітній рівень
Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.
У березні 2010 року — закінчив з відзнакою Навчально-науковий інститут менеджменту безпеки Університету економіки та права «КРОК», отримавши кваліфікацію «Професіонал з управління фінансово-економічною безпекою».
З січня по березень 2010 року — проходив навчання в Інституті національної безпеки Університету Делавер (NSI, Delaware, USA).
У 2004 році — достроково закінчив докторантуру Київського національного університету внутрішніх справ очної форми навчання, випустивши монографію та подавши написану відповідно до вимог ВАК України докторську дисертацію для проведення міжкафедрального семінару.
З лютого по березень 2004 року проходив навчання у Міжнародній Правоохоронній академії в США, штат Нью-Мексико, м. Розвел (International Law Enforcement Academy, Roswell, New Mexico, USA). Де, зокрема вивчав особливості побудови системи стратегічних комунікацій, інформаційного супроводження діяльності сил національної безпеки.
У лютому 2003 року закінчив з відзнакою Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту та бізнесу[4], отримавши кваліфікацію спеціаліста з менеджменту організацій.
З 23 травня по 19 липня 2003 року проходив навчання у Міжнародній Правоохоронній академії в Угорщині м. Будапешт (International Law Enforcement Academy, Budapest, Hungary). Під час навчання в академії виконував обов'язки голови української делегації.
у 2000 року — достроково закінчив ад’юнктуру Національної академії внутрішніх справ очної форми навчання.
Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.
Бізнес тренінги
У квітні 2019 року — пройшов навчання у Єгипті у Компанії Starlife[5] за програмою “Leadershipseminar-2. LS-2”, про успішну участь в якому видано відповідний Диплом.
3 27 по 31 серпня 2018 року пройшов навчання у с. Мігове Чернівеської області, у Компанії Starlife за програмою «Rhetoric seminar. RS-1», про успішну участь в якому видано відповідний Диплом. Очолював команду фінансових консультантів, яка посіла перше загальнокомандне місце серед 10 команд, що проходили навчання.
У жовтні 2017 року — пройшов навчання уТуреччині у Компанії Starlife за програмою “Leadershipseminar-1. LS-1”, про успішну участь в якому видано відповідний Диплом.
Професійне навчання
У листопаді 2015 року — пройшов підвищення кваліфікації в Дипломатичній академії при МЗС України з питань міжнародної комунікації.
З 4 по 7 грудня 2014 року — проходив навчання у Вільній школі журналістики за напрямом Master of Political Management (державне управління, політичний маркетинг і політтехнології, GR, digital технології у суспільно-політичних процесах).
З квітня 2006 року по лютий 2009 року обіймав посаду начальника кафедри міжнародних відносин та національної безпеки Київського національного університету внутрішніх справ[6]. На даній кафедрі було розроблено інноваційні комплекси інформаціологічних дисциплін: «Інформаційна безпека України», «Державна інформаційна політика України», «Інформаційна акмеологія», «Інформаційне право», «Правові основи захисту інформації з обмеженим доступом», «Інформаційна деліктологія».
З 12 травня по 2 червня 2008 року — успішно пройшов курс підвищення кваліфікації в Інституті безпеки і управління за програмою «Організація і управління безпекою соціальних систем».
У вересні 2003 року — пройшов тренінг ФБР за темою «Розслідування злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових речовин» (Post Blast Scene Management).
З 20 по 24 січня 2003 року — успішно пройшов тренінг за програмою «Боротьба з тероризмом», який проводив Тренінговий центр «Партнерство заради миру» (Partnership for Peace Training Center).
У грудні 2000 року — пройшов тренінг ФБР за напрямом «Удосконалення навичок посадових осіб правоохоронних органів» (FBI, Law Enforcement Executive Development Seminar[7]).
У 1999 році — проходив стажування у поліції Баварії, Мюнхен, Німеччина (Bayerische Bereitschaftspolizei).
Наукова кар'єра
Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.
Член Експертної комісії при раді УСПП з корпоративної безпеки.
Доповідач на ІІ Міжнародній науково-практичній конференція «Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва», Internationales Seminar «Internationale Aspekte der Bekämpfung von politischem Extremismus und Terrorismus», Міжнародному науково-практичному семінарі «Криміналістичні основи боротьби з тероризмом» та Regional Conference on Investigating and Prosecuting transnational Organized Crime[8]
Член експертної групи Міністерства оборони України з реалізації інформаційної політики.
Засновник журналу «Імперативи розвитку цивілізації», в якому публікуються матеріали стосовно різноманітних питань міжнародних відносин, а також державної інформаційної політики та стратегічних комунікацій
Громадська діяльність
22 березня 2020 року призначено на посаду керівника апарату Національної федерації кікбоксингу Україна ІСКА.
З 6 лютого 2017 року є членом Національної спілки журналістів України.
14 грудня 2016 року взяв участь як Голова Глобальної організації союзницького лідерства. Взяв участь у презентації Українсько-арабської ділової ради.
23 травня 2016 року як Президент Глобальної організації союзницького лідерства[9] і керівника проекта Smart Ukraine організував презентацію в Укрінформі[10] першого в світі "Кобзар" Тараса Шевченка китайською мовою[11].
14 грудня 2015 року разом із видатними громадськими діячами, зокрема Степаном Хмарою взяв участь як Президент Глобальної організації союзницького лідерства в обговоренні концепції формування Відкритого суду.
З 13 по 15 лютого 2012 року взяв участь як громадський діяч в обговоренні концепції внутрішньої безпеки Європи в м.Солна, Швеція, де виступив із доповіддю про зміст загальної теорії національної безпеки та її впровадження в безпекову діяльність України, презентував модель участі недержавної системи безпеки в забезпеченні національної безпеки, намітивши можливі шляхи її імплементації в діяльність шведських та європейських безпекових інститутів.
З 10 грудня 1996 року є членом фізкультурно-спортивного товариства ”Динамо” України.
Поетична творчість
Поетичний творчий шлях[12] розпочато наприкінці 1980 років. Перша поетична збірка „Струни серця” вийшла друком у 2006 році, в ній було відображено творчу спадщину автора майже за два десятиліття [13]. Згодом — в 2011 році — було видано другу збірку, в якій знайшли відлуння автографи душі автора, адже саме за цей період відбулись найбільш визначні події в житті як в особистісному, так і професійному планах.
Поезія В.Ліпкана змістовно та всебічно розглянута у статті Л. В. Мацевко-Бекерської[14]".