Лінда Лавлейс

Лінда Лавлейс
англ. Linda Susan Boreman[1]
Зображення
Зображення
Ім'я при народженніангл. Linda Susan Boreman
Народилася10 січня 1949(1949-01-10)[2][3][…]
Бронкс, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Померла22 квітня 2002(2002-04-22)[2][3][4] (53 роки)
Денвер, США
  • автомобільна аварія[5]
    • ПохованняПаркер
    Громадянство США
    Діяльністьпорноакторка, автобіограф, кіноакторка, активістка за права жінок, повія
    Роки діяльності1969 — 1975
    У шлюбі зChuck Traynord
    IMDbID 0001483
    Автограф
    CMNS: Лінда Лавлейс у Вікісховищі

    Лі́нда С'ю́зен Бо́рімен (англ. Linda Susan Boreman, відоміша як Лінда Ла́влейс; нар. 10 січня 1949 року, Бронкс, Нью-Йорк, США — пом. 22 квітня 2002 року) — американська порноакторка, мемуаристка і громадська діячка. Найвідоміша роль — у фільмі «Глибоке горло». Також знялася в декількох інших менш успішних еротичних і порнографічних картинах. Згодом Борімен стверджувала, що знімалася в порнографії з примусу з боку свого колишнього чоловіка Чака Трейнора. Вона стала християнкою, феміністкою й активісткою руху проти порнографії, а також опублікувала кілька автобіографічних книг.

    Життєпис

    Народилася 10 січня 1949 року в Бронксі. Коли Борімен було 3 роки, сім'я переїхала в Йонкерс [6]. Її батьки дотримувалися суворих пуританських поглядів. Батько Лінди був поліцейським і часто був відсутній вдома, мати ж мала важкий і владний характер і практикувала фізичні покарання[7]. У школі Лінда отримала прізвисько «Черниця» через свої майже пуританські погляди [8]. За словами парафіяльного священника, у якого Лінда полягала в приході, вона була «найкращою з його парафіянок» [8]. У 20 років вона народила позашлюбного первістка, якого мати обманом змусила віддати на усиновлення [7]. Незабаром після цього Лінда поїхала в Нью-Йорк, щоб жити там й ходити в комп'ютерну школу. Там вона потрапила в автомобільну аварію, отримавши серйозні травми, Борімен потребувала переливання крові. Одужуючи в будинку своїх батьків, Борімен зв'язалася з Чаком Трейнор. За її словами, Трейнор спочатку був привабливим і уважним, потім став жорстоким і образливим. Вона сказала, що він змусив її переїхати в Нью-Йорк, де став її менеджером, сутенером і чоловіком. Незабаром з'ясувалося, що Трейнор був алкоголіком і домашнім тираном. Борімер розповідала, що Трейнор бив її, накачував наркотиками, гіпнозував, дозволяв різним чоловікам її гвалтувати та, погрожуючи пістолетом, примушував до занять проституцією і до знімання у порнографії [9][10][11].

    Кар'єра в порнографії

    У порноіндустрії Лінда з'явилась завдяки своєму чоловіку Чаку Трейнору, який був власником бару та сутенером. Першим її порнофільмом стало зоопорно 1969 року Dogfucker[12]. У 1971 Лінда знялася у порнофільмі про «золотий дощ» Piss Orgy[13].

    У 1972 році вийшов фільм «Глибоке горло» з Борімен у головній ролі. Досі незрозуміло, кому належала ідея фільму, проте, зважаючи на незвичайність сюжету, продюсери зважилися виділити гроші на фільмування. Фільм приніс великий успіх акторці та встановив нові стандарти в порноіндустрії. Лінді надходило багато листів від чоловіків і жінок з усієї країни, жінки в основному просили описати техніку способу «глибоке горло». Стрічка «Глибоке горло» заробила понад 600 мільйонів доларів, однак Борімен заплатили лише 1250 доларів, які згодом були конфісковані її чоловіком Трейнором [14][15]. Через три місяці після виходу фільму Лінда вирушила по США з лекціями на тему «Глибоке горло та повсякденне життя». На хвилі успіху фільму було випущено «Глибоке горло 2» і «Лінду Лавлейс в президенти». Проте подальші картини за участю Лінди не мали такого великого успіху.

    Невдовзі вона розлучилася з Чаком, після чого починала активну кампанію, спрямовану проти порнографії, і всіляко намагалася виправдати свою участь у ній.

    Рух проти порнографії

    У 1980 році Лінда Борімен почала активну кампанію, спрямовану проти порнографії та експлуатації жінок[11]. Вона прийняла християнство і стала феміністкою [16]. Спільно з юристом і журналістом Майком Макгреді[en] Борімен опублікувала автобіографію «Важкі випробування» (англ. Ordeal), де описала пережите їй насильство з боку колишнього чоловіка [16]. За її словами, всі її позитивні відгуки про фільмування в порнографії були продиктовані ним [7]. У цій книзі вона так описала своє життя з Трейнором:

    Коли у відповідь на його пропозиції я дала йому знати, що я не буду займатися проституцією, і сказала йому, що збираюся піти, [Трейнор] побив мене, і почалося постійне психологічне насильство. Я буквально стала полонянкою. Він не дозволяв мені виходити з його поля зору. Навіть коли я ходила в туалет, він спостерігав за мною через дірку в дверях. Вночі він спав на мені. Він слухав мої телефонні розмови з пістолетом 45 калібру, спрямованим на мене. Відтоді я страждала від психологічного насильства кожен день. Він зіпсував мої стосунки з іншими людьми й змусив мене вийти за нього заміж за порадою його адвоката. Моїм присвятою в проституцію було групове зґвалтування п'ятьма чоловіками, організоване містером Трейнором. Це був переломний момент в моєму житті. Він погрожував застрелити мене з пістолета, якщо я не зроблю це. У мене ніколи раніше не було анального сексу, і це порвало мене на частини. Вони поводилися зі мною як з надувною пластиковою лялькою, піднімаючи мене і рухаючи в різні боки. Вони розсовували мені ноги, пхаючи свої штуки на мене і в мене, вони грали в музичні стільці з частинами мого тіла. Я ніколи в житті не була так налякана, зганьблена і зневажена. Я відчувала себе сміттям. Я займалася сексом в порнофільмах проти волі, щоб не бути вбитою... Життя моєї родини було під загрозою.
    Оригінальний текст (англ.)

    When in response to his suggestions I let him know I would not become involved in prostitution in any way and told him I intended to leave, [Traynor] beat me and the constant mental abuse began. I literally became a prisoner, I was not allowed out of his sight, not even to use the bathroom, where he watched me through a hole in the door. He slept on top of me at night, he listened to my telephone calls with a .45 automatic eight shot pointed at me. I suffered mental abuse each and every day thereafter. He undermined my ties with other people and forced me to marry him on advice from his lawyer.

    My initiation into prostitution was a gang rape by five men, arranged by Mr. Traynor. It was the turning point in my life. He threatened to shoot me with the pistol if I did not go through with it. I had never experienced anal sex before and it ripped me apart. They treated me like an inflatable plastic doll, picking me up and moving me here and there. They spread my legs this way and that, shoving their things at me and into me, they were playing musical chairs with parts of my body. I have never been so frightened and disgraced and humiliated in my life. I felt like garbage. I engaged in sex acts in pornography against my will to avoid being killed ... The lives of my family were threatened.[17]

    Автобіографія стала бестселером [9]. Лінду Марчіано (прізвище у другому шлюбі) підтримали радикальні феміністки, такі як Андреа Дворкін, Глорія Стайнем і Кетрін Еліс Маккіннон. Марчіано давала лекції по всій країні про насильство в середовищі порнографії [7]. Вона з'явилася в телешоу Філа Донаг'ю. У 1986 році вона заявила перед комісією генерального прокурора США: «Всякий раз той, хто дивиться цей фільм [Глибоке горло], спостерігає мене зґвалтованою»[18]. Раніше в інтерв'ю Toronto Sun вона стверджувала: «Це злочин, що кіно все ще показують; до моєї голови весь час було приставлено зброю»[19]. У тому ж році Лінда опублікувала автобіографію «Звільнення від рабства» (англ. Out of Bondage) з передмовою Глорії Стайнем [11]. В кінці книги вона дала обіцянку займатися просвітою в кампусах коледжів про насильство в порнографії.

    Особисте життя

    У 1974 році Лінда вийшла заміж за Ларрі Маркіано. У них було двоє дітей: Домінік (1977) і Ліндсей (1980). У 1996 році вони розлучились через те, що чоловік вживав алкоголь, ображав дітей.

    Останні роки життя

    Лінда захворіла на гепатит через переливання крові, яке їй зробили після автомобільної аварії в 1970 році [20]. У 1987 році їй пересадили печінку [21].

    3 квітня 2002 року Лінда потрапила в автомобільну аварію, де отримала значні пошкодження внутрішніх органів. 22 квітня того ж року Лінда померла на очах у колишнього чоловіка Ларрі Маркіано та дітей [22].

    Фільмографія

    Бібліографія

    Інші книги:

    • Jack Stevenson (ed): Fleshpot: Cinema's Sexual Myth Makers & Taboo Breakers (Headpress, England 2000). Включає інтерв’ю з нею.

    Див. також

    • Жінки Проти Порнографії[en] ― радикально феміністична активістська група з Нью-Йорка, що мала вплив в русі проти порнографії в кінці 1970-х і 1980-х роках.

    Примітки

    1. ↑ Sarracino C. The Porning of America: The Rise of Porn Culture, What It Means, and Where We Go From Here — 2008. — P. 15. — ISBN 978-0-8070-6153-4
    2. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118574620 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    3. ↑ а б SNAC — 2010.
    4. ↑ а б Find a Grave — 1996.
    5. ↑ http://www.cbsnews.com/stories/2002/04/23/entertainment/main506940.shtml
    6. ↑ Standore, Leo. Ex-Porn Star Lovelace Dies After Crash. nydailynews.com. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021.
    7. ↑ а б в г Linda Lovelace. www.telegraph.co.uk. Архів оригіналу за 24 травня 2018. Процитовано 4 травня 2021.
    8. ↑ а б Биография Линды Лавлейс. Архів оригіналу за 5 грудня 2008. Процитовано 8 квітня 2011.
    9. ↑ а б Dean, Michelle. The Harrowing Post-‘Lovelace’ Story of Linda Lovelace. Flavorwire (англ.). Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021.
    10. ↑ Caplan, Paula J. (2005). The myth of women's masochism (вид. Authors Guild Backprint.com ed). Lincoln, NE: iUniverse. с. 133—135. ISBN 0-595-35750-4. OCLC 70253771.
    11. ↑ а б в Мирза Бабаев. Порнография и феминизм: там, где сходятся крайности: Случай Линды Лавлейс. www.netslova.ru. Архів оригіналу за 17 листопада 2011. Процитовано 4 травня 2021.
    12. ↑ Sarracino, Carmine; Scott, Kevin M. (2008). The porning of America : the rise of porn culture, what it means, and where we go from here. Boston, Mass. : Beacon Press. с. 15—16. ISBN 978-0-8070-6153-4.
    13. ↑ Sarracino, Carmine; Scott, Kevin M. (2008). The porning of America : the rise of porn culture, what it means, and where we go from here. Boston, Mass. : Beacon Press. с. 16. ISBN 978-0-8070-6153-4.
    14. ↑ Linda Boreman, 53; Star of 'Deep Throat' Became Advocate Against Porn. Los Angeles Times (амер.). 23 квітня 2002.
    15. ↑ Segaloff, Nat (8 жовтня 2017). Screen Saver Too: Hollywood Strikes Back (англ.). BearManor Media. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021.
    16. ↑ а б Королев, Алексей (10 січня 2019). Голая королева: трагическая история Линды Лавлейс. Известия (рос.). Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021.
    17. ↑ MacKinnon, Catherine A. (2006). Are Women Human?: And Other International Dialogues. Cambridge, MA: The Belknap Press of Harvard University Press.
    18. ↑ A revolutionary movie or an 'artifact of abuse'? The landmark porn film 'Deep Throat' turns 50. www.yahoo.com (амер.). 9 липня 2022. Процитовано 9 липня 2022.
    19. ↑ Luke Ford. Deep Throat // A History of X: 100 Years of Sex in Film. — New York : Prometheus Books, 1999. — 252 p. — ISBN 1573926787.
    20. ↑ Lovelace, Linda; McGrady, Mike (2006). Ordeal. Citadel Press. с. 7. ISBN 0-806-52774-9. Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 8 квітня 2011. (англ.)
    21. ↑ Reuters (7 березня 1987). New Liver for Linda Lovelace. The New York Times. Архів оригіналу за 20 грудня 2008. Процитовано 16 березня 2007. (англ.)
    22. ↑ de Vries, Lloyd (23 квітня 2002). 'Linda Lovelace' Dies. cbsnews.com. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 31 травня 2010. (англ.)

    Посилання