|
Лючія Бозе
Лючія Борлоні, відома під прізвищем Бозе (італ. Lucia Bosé; *28 січня 1931, Мілан — 23 березня 2020) — італійська акторка та модель. Була популярна в період італійського неореалізму 1950-х. БіографіяПрацювала ученицею пекаря в міланській пекарні. У 1947 році Лючія Бозе взяла участь у конкурсі краси «Міс Італія» і здобула перемогу. Її запросили в кіно. Не отримавши професійної освіти, озброєна мінімумом акторської техніки, Лючія Бозе знаходила опору в природній інтуїції, природності існування в кадрі. Джузеппе Де Сантіс відкрив для кіно Бозе в своїх фільмах — «Немає миру під оливами» ((1950) і «Рим, 11:00» (1952). Свій успіх акторка закріпила у фільмах «Дівчата з площі Іспанії» (1952, реж. Лучано Еммера) і «Розгромлені» (1955, реж. Франческо Мазеллі). Акторка стає одним із символів італійського неореалізму, її ім'я називають поряд з Анною Маньяні, Рафом Валлоне, Сільваною Мангано, Массімо Джиротті. Лючії Бозе довелося першій висловити тему тотального самотності, яку розвивав у своїй творчості Мікеланджело Антоніоні. Бозе зіграла дві різнопланові ролі в кінострічках Мікеланджело Антоніоні: «Хроніка одного кохання» (1950) і «Дама без камелій» (1953). Яскравою і значною для акторки виявилися зустрічі з іспанськими режисерами Х. А. Бардемом у фільмі «Смерть велосипедиста» (1955) і Луїса Бунюеля в картині «Це називається зорею» (1956). У 1958 році акторка на ціле десятиліття покинула успішний світ кіно, повністю присвятивши себе вихованню сина і дочки. Після розлучення з відомим іспанським матадором Луїсом Мігелем Домінгіном в 1968 році Бозе поступово повернулася в кінематограф. На стику 1960-1970-х років вона грала у Федеріко Фелліні, братів Тавіані, Маріо Болоньїні. У 1980-ті активно знімалася у Франції, Швейцарії, Італії та Іспанії. Італійський та іспанський кінематограф все відвертіше перетворювався на комерційний і Лючія Бозе вже не мала можливості надалі демонструвати своє потужне драматичне дарування. Тривалий час Лючія Бозе жила в Іспанії, де вела активну громадську діяльність. Так, у 1999 році в місті Сеговія під Мадридом Лючія Бозе разом з дочкою Паолою і сином, відомим співаком і актором Мігелем Бозе, відкрила Музей ангелів. Експозиції музею успішно демонструються по всьому світу. Померла на 90-му році життя (2020) від COVID-19[12]. Фільмографія
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
.jpg){kind=small}
