Людвік Шабакевич
Людвік Стефан Шабакевич (пол. Ludwik Stefan Szabakiewicz, нар. 24 червня 1902, Львів, Австро-Угорщина — пом. серпень 1944, Аушвіц) — польський футболіст, нападник. Із біографіїНародився 24 червня 1902 у Львові. Футбольну кар'єру розпочав у місцевій команді «Лехії» (1920—1922). За футбольну команду «Погонь» виступав з 1922 по 1931 рік. Грав на позиції нападника. Тричі здобував титул чемпіона Польщі[1]. В регіональних чемпіонатах провів 25 ігор (6 забитих м'ячів), а в лізі — 91 матч і забив 14 голів. За національну збірну провів два матчі. Перший — 19 липня 1925, проходив у Кракові. Польські футболісти поступилися збірній Угорщини (0:2). У цьому поєдинку брали участь дев'ять гравців львівської «Погоні» (Еміль Герліц, Владислав Олеарчик, Броніслав Фіхтель, Кароль Ганке, Юзеф Слонецький, Мечислав Бач, Вацлав Кухар, Юзеф Гарбень і Людвік Шабакевич) та два представники краківської «Вісли»[2]. В останньому — 1 липня 1928, у Катовицях, збірна Польщі перемогла команду Швеції з рахунком 2:1. На початку Другої світової війни входив до складу Армії Крайової. Заарештований гестапо 2 вересня 1942 року. Спочатку був ув'язнений у таборі Майданек. У квітні 1944 року переведений до Аушвіца, де і помер у серпні того ж року. Досягнення
СтатистикаСтатистика виступів у збірній:
Польща: Еміль Герліц, Владислав Олеарчик, Казімеж Качор[pl], Броніслав Фіхтель, Вітольд Герас, Кароль Ганке, Юзеф Слонецький, Мечислав Бач, Вацлав Кухар (), Юзеф Гарбень, Людвік Шабакевич.
Польща: Стефан Кіселіньський[pl], Владислав Карасяк, Єжи Буланов[pl], Кароль Ганке, Ян Котлярчик, Маріан Спойда[pl], Вацлав Кухар (), Вавжинець Сталіньський[pl], Кароль Коссок, Владислав Пжибиш[pl] (Кароль Пазурек, 46), Людвік Шабакевич. Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia