Кавалек народився в Празі, Чехословаччина (нині Чехія). Вивчав комунікації й журналістику в Карловому університеті.[8] Виграв чемпіонат Чехословаччини в 1962 і 1968 роках. Коли радянські танки увійшли до Праги в серпні 1968 року, Кавалек грав на Меморіалі Акіби Рубінштейна у Польщі, де фінішував другим. Кавалек, який завжди ненавидів комунізм, вирішив перебігти на Захід, а не повертатися в Чехословаччину. За свій виграш він купив кілька ящиків горілки, використав їх, щоб підкупити прикордонників, і поїхав до Західної Німеччини. «Це була найбільша втрата для чехословацьких шахів за весь час», — написав Ендрю Солтис у «100 найкращих шахових партій 20-го століття.»[9]
1970 року, на шляху в Сполучені Штати, Кавалек виграв сильний турнір у Каракасі (+10-1=6).[3] У першому колі грав колі під чехословацьким прапором, а в другому — під американським. Представляв Сполучені Штати ще до того, як офіційно ступити на землю своєї нової Батьківщини.[10][11][12] Кавалек переїхав до Вашингтона, округ Колумбія, вивчав слов'янську літературу в університеті Джорджа Вашингтона і працював на «Голос Америки» (1971-72).[13] 1973 року повністю зробив шахи своєю професією. Пізніше став громадянином США і живе нині у місті Рестон (штат Вірджинія).
Основні етапи шахової кар'єри
Національні чемпіонати
Чемпіонат Чехословаччини
Кавалек грав у чотирьох чемпіонатах Чехословаччини. Три результати були значними:
1962 — у 19 років став наймолодшим гравцем, який виграв чемпіонат Чехословаччини. (Кавалек 12,5/17, Хорт і Блатний 11)[4][13][14][15]
1963 — поділив друге місце (Пахман 14,5/19, Кавалек і Філіп по 13,5, Хорт 12,5)
1968 — виграв найсильніший в історії чемпіонат (Кавалек 15/19, Хорт і Смейкал по 14, Філіп 13, Пахман і Янса по 12)[8][13]
Чемпіонат США
Кавалек фінішував першим на трьох чемпіонатах США.[13]
Також посів третє місце в Амстердамі (Петросян і Планінц по 10, Кавалек 9,5, Спаський 9) і в Манілі (Ларсен 12,5/15, Любоєвич 11,5, Кавалек 11).[28]
Завдяки цим результатам Кавалек у 1974 році вийшов на 10-те місце в офіційному рейтинг-листі ФІДЕ — 2625 балів. Також 1974 року поділив 1-ше місце в Золінгені (Кавалек, 10/14 Полугаєвський, Спаський, Кураїца по 8,5).[8][21]
Зональні й міжзональні турніри
Кавалек фінішував третім 1966 року в Гаазі на Європейському зональному турнірі (Глігорич 12,5/16, Білек 12, Кавалек 11.5) і завоював путівку на Міжзональний турнір 1967 року в Сусі, де став одним із трьох гравців, які зіграли внічию з Боббі Фішером.[29] На міжзональному турнірі 1976 у Манілі Кавалек фінішував сьомим.[30]
Кваліфікувався також на міжзональні турніри 1979 і 1987[уточнити] років.[8]
1979 року Кавалек зіграв у двоколовому турнірі Людина та її виклик шаховому світові (Man and his World Chess Challenge) в Монреалі, який сам же й організував. Результат став найдивнішим у кар'єрі. Кавалек завершив останнім у першому колі 1,5/9, але виграв другу половину 6,5/9.[20] Загалом за підсумками двох кіл поділив 7-ме місце.[41]
Тілбург 1977, 3-тє місце (Карпов 8/11, Майлс 7, Кавалек, Хорт, ХюбнерТімман по 6)[43]
Амстердам 1977, поділив 3-тє (км 10.5/15, Гулак 9.5, Кавалек і Ліберзон по 9)[44]
Амстердам 1981, поділив 4-те місце (Тімман 7,5/11, Карпов і Портіш по 7, Кавалек, Хорт і Смислов по 6,5)[45]
Кавалек у 1980 році
Олімпіади і командні змагання
Кавалек зіграв на дев'яти шахових олімпіадах, представляючи Чехословаччину в 1964 і 1966, і США від 1972 до 1986 року, за винятком 1980. З цих семи виступів за збірну США він тричі виступав на першій шахівниці й двічі на другій, його команда завоювала одну золоту та п'ять бронзових медалей.[46]
Від 1969 до 1991 року Кавалек був провідним гравцем за німецький клуб з міста Золінгена. За час його виступів команда виграла 10 національних чемпіонатів у 1969, 1971,1972,1973,1974,[47] 1975,[48] 1980,[49] 1981,[50] 1987[51] і 1988 роках[52], а також в 1976 і 1990 роках європейські клубні чемпіонати.[53]
На клубному чемпіонаті Європи 1977-79 років Кавалек набрав 5,5/6 на першій шахівниці, зокрема двічі переміг Василя Смислова.[54]
У матчі США проти Скандинавії 1986 року в Рейк'явіку, Кавалек на другій шахівниці переміг Бента Ларсена 1,5-0,5.
У матчі Москви проти Праги в квітні 1968 року, обіграв Євгена Васюкова 1,5-0,5.
1976 року став найкращим гравцем у складі команди Washington Plumbers, яка виграла національну шахову Лігу.[55][56]
Матчі
Kavalek виграв два міжнародні матчі:
1969 року виграв матч з 10 партій проти чемпіона Голландії Ханса Геє в Ерселі (Нідерланди) з рахунком 7 на 3.[57][58]
1978 року виграв матч проти шведського гросмейстера світового класу Ульфа Андерссона з великим рахунком 6,5 на 3,5. Матч проходив в автосалоні дилера Вольво у Вашингтоні.[13]
Kavalek програв два матчі проти представників світової еліти у місті Золінгені (Німеччина). У 1970 році він програв Бенту Ларсену з рахунком 2-6[59] і в 1977 році Борису Спаському 2-4.
Рейтинг
Кавалек належав до списку 100 найкращих гравців світу у рейтинг-листі ФІДЕ безперервно від кінця 1962 року і аж до вересня 1988 року, коли його рейтинг Ело сягнув 2625 пунктів.[60] Знову потрапив до чільної десятки активних гравців у 1980 році.[61] Згідно з системою ретроспективного рейтингу Chessmetrics, він досяг свого на початку 1974 року, коли посідав 18-ту сходинку маючи 2695 пунктів.[62]
Кавалек був головним організатором престижного турніру Man and his World Chess Challenge в Монреалі в 1979 році.[41][67]
Виступаючи виконавчим директором Асоціації гросмейстерів, він організував першу серію на Кубок світу в 1988—1989 роках.[67]
Він також організував Празький турнір у серпні/вересні 1990 року під патронатом президента Чехословаччини Вацлава Гавела.[68]
Публікації
Чемпіон світу Вішванатан Ананд аналізує гру з Кавалеком у Празі в 2011 році
Журнальні та газетні статті
Kavalek був обраний до Галереї видатних шахових журналістів (Gallery of Distinguished Chess Journalists) у 2006 році[7] і виграв нагороду Шахові журналісти Америки (Chess Journalists of America) за найкращу колонку в газеті.[13]
Між 1960—2012 роками статті Кавалека публікували в себе різні друковані та інтернет-видання, такі як Chess Life & Review (1970—1979) і British Chess Magazine (1994—2010).[13][21]
Він був головним редактором шахових видань для RHM Press у Нью-Йорку з 1973 по 1986 рік.[69] Був шаховим аналітиком у газеті «Вашингтон пост» від 1986 доо 2010 року, його остання колонка вийшла 4 січня 2010.[70] У травні 2010 року став шаховим оглядачем Хаффінгтон пост.[71]
Був членом журі, яке вибирало найкращі і найважливіші партії для Chess Informant (1989—1993).[13]
Книги
«The Najdorf Variation of the Sicilian Defense» with Efim Geller, Svetozar Gligorić and Boris Spassky, published by RHM Press in 1976 — ISBN 0-89058-221-1[72]
«Wijk aan Zee Grandmaster Chess Tournament 1975» published by RHM Press in 1976 — ISBN 0-89058-214-9; «One of the greatest tournament books of all time» — Sidney Fried, Publisher
"World Cup Chess: The Grandmasters’ Grand Prix, " published in England by Bloomsbury Publishing in 1990 — ISBN 0-7475-0495-4 and in the U.S. by Trafalgar Square Publishing in 1990 — ISBN 0-943955-31-9
«Tilburg 1977 — Sachovy turnaj velmistru» (in Czech), published by SACHInfo in 2002 — ISBN 80-86595-00-5
Призи за шедевр і за найкращі ігри
Три найважливіших призи Кавалека це:
На Студентській олімпіада 1962 в Маріанських-Лазнях, Чехословаччина, премію за шедевр отримала мабуть найзнаменитіша партія за всю історію студентських олімпіад — Кавалек здобув перемогу над Радянським майстром Едуардом Гуфельдом.[73][74] Вона посідає 7-ме місце в списку «100 найкращих шахових партій 20-го століття» Ендрю Солтиса.
На Студентській олімпіаді 1965 у Сінаї (Румунія) Кавалек виграв приз за найкращу партію проти іншого радянського гравця Германа Ходоса.[75]
1975 року у Вейк-ан-Зеє Кавалек отримав премію Лео Ван Куїка за найбільш захопливу партію проти Лайоша Портіша.[9][13][76]
Відомі ігри
Ось перемога молодого Кавалека проти Радянського гросмейстераЕдуарда Гуфельда. За словами Ларрі Еванса футбольна команда побила команду Кавалека за день до цього, і Кавалек присягнувся помститися: Гуфельд–Кавалек, Студентська Олімпіада, Маріанські-Лазні 1962[74]
Гуфельд - Кавалек, Маріанські Лазні 1962
a
b
c
d
e
f
g
h
8
8
7
7
6
6
5
5
4
4
3
3
2
2
1
1
a
b
c
d
e
f
g
h
Позиція після 27. Сf8-c5
1. e4 e5 2. Nf3 Nc6 3. Bb5 Bc5 4. c3 f5 5. d4 fxe4 6. Ng5 Bb6 7. d5 e3 8. Ne4 Qh4 9. Qf3 Nf6 10. Nxf6+ gxf6 11. dxc6 exf2+ 12. Kd1 dxc6 13. Be2 Be6 14. Qh5+ Qxh5 15. Bxh5+ Ke7 16. b3 Bd5 17. Ba3+ Ke6 18. Bg4+ f5 19. Bh3 Rhg8 20. Nd2 Bxg2 21. Bxg2 Rxg2 22. Rf1 Rd8 23. Ke2 Rxd2+ 24. Kxd2 e4 25. Bf8 f4 26. b4 Rg5 27. Bc5 Rxc5! 28. bxc5 Bxc5 тепер білі мають дві тури за слона, але не можуть зупинити прохід чорних пішаків. 29. Rab1 а Ф3 30. Rb4 Крf5 31. Рд4 Bxd4 32. cxd4 Kf4 0-1 Дивовижна остаточна позиція. Чорні мають на туру менше, всі вісім їхніх пішаків усе ще на шахівниці й білі безпорадні проти них.
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.
