Перше чемпіонське звання з шахів прийшло до Пахмана в 1940 році, коли він став чемпіоном сусіднього села Циста (населення 900). Перший прорив у його кар'єрі відбувся 1943 року, коли його запросили на міжнародний турнір у Празі. Чемпіон світу Олександр Алехін домінував на тому змаганні, а Пауль Керес посів 2-ге місце. Пахман посів 9-те місце з-поміж дев'ятнадцяти гравців. Алехін висловив на його адресу комплімент у своїй статті в газеті «Frankfurter Zeitung», а з п'ятого туру щовечора запрошував його аналізувати ігри й дебютні варіанти. «Я не можу вам передати, як новачок з сільського шахового клубу почував себе в той час», писав Пахман.
Найуспішнішим роком в його кар'єрі став 1959. Після перемоги на чемпіонаті Чехословаччини він вирушив у тур по Південній Америці, вигравши турніри в Мар-дель-Платі (поділив з Мігелем Найдорфом), Сантьяго (поділив з Бориславом Івковим) і Лімі (знову поділив з Івковим).[8] У цьому турі він двічі переміг 16-річного Боббі Фішера. Зрештою Пахман мав рівний пожиттєвий результат у партіях проти Фішера +2 -2 =4.
Найвищий рейтинг Ело мав станом на 1 січня 1976 року, досягнувши 2520 пунктів, ділив тоді 60-66-те місця в рейтинг-листі ФІДЕ, водночас ділив 4-5-те місця серед шахістів ФРН[10].
За даними ретроспективної системи chessmetrics найвищий рейтинг мав станом на 1 грудня 1959 року, досягнувши тоді 2695 пунктів, посідав 15-те місце серед всіх шахістів, 1-ше серед чехословацьких і третє серед нерадянських шахістів, після Светозара Глігорича і Боббі Фішера[11].
Політика
Пахман був політично активним упродовж всього свого життя, спочатку як комуніст, а пізніше як переконаний антикомуніст.[8] У грудні 1968 року виграв турнір в Афінах. Після повернення до Праги його заарештували, запроторили до в'язниці й катували там протягом кількох місяців.[8] У тюрмі він намагався покінчити життя самогубством: напередодні різдва 1969 року лікарі покликали його дружину й сказали їй, що він швидше за все не переживе цю ніч. 1972 року Пахману нарешті дозволили емігрувати в Західну Німеччину. Невдовзі він зажив слави як палкий антикомуніст, і завдяки красномовству став постійним гостем на політичних ток-шоу.
Автор
Пахман був також плідним автором шахової літератури,[8] видавши 80 книг п'ятьма мовами. У 1950-х роках став провідним світовим експертом з теорії дебютів після публікації його чотиритомного опусу Theory of Modern Chess. Пахман вважав своєю найкращою книгою Modern Chess Strategy, яка вийшла 1959 року. У своїй книзі Checkmate in Prague Пахман розповідає про свої поневіряння в руках комуністичної влади.
Книги
Pachman, Luděk (1983), Chess Endings for the Practical Player, Routledge & Kegan Paul, ISBN0-7100-9266-0