Лущильник
Лущильник, дискова борона, дисковий культиватор — як правило, причепний, рідше навісний агрегат, який виконує лущення ґрунту і стернових рослинних залишків. Принцип діїНа відміну від традиційної оранки, яка виконується площинними плугами, при чому[1] глибина верхнього шару ґрунту, що зрушується чи перевертається, може досягати 30-35 см, лущіння відбувається без відвалу і перевертання ґрунту на глибину до 8-12 см. Лущіння належить до класу мінімальної чи заощадливої ґрунтообробки. Лущильники бувають дискові та лемішні. Дисковими лущильниками обробляють ґрунт на глибину 4 — 10 см, а лемішними — на глибину до 12 см[2]. Як зрозуміло із малюнка, на рамі розташовуються рядами диски-«тарілки» специфічної форми, при чому напрям їх розташування є зустрічним. Напрям може мінятися по рядах, а можуть чергуватися диски різних напрямків в одному ряду. Рама і диски мають значну масу. При русі трактора відбувається перемелювання часток ґрунту і рослинних (пожнивних) залишків. Форма дисків і кут атаки входження в ґрунт варіюються у різних виробників. Специфічна форма лущильних дисків збільшує ефективність подрібнення грудок ґрунту і перемішування розпушеного ґрунту з подрібненими рослинними залишками. ПеревагиЕфективність цього способу ґрунтообробки полягає у:
Лущильники можуть доповнюватися ґрунтоподрібнювальними котками чи зубчастими боронами. Дехто[хто?] котки також називає лущильниками. Окремі виробники обладнують котки дисками схожої на лущильники форми, таким чином створюється універсальний агрегат, що поєднує властивості лущильника і прикотного котка. У цьому випадку не можливо збільшити глибину лущення. Вона складає, як правило, 4-6 см. Лущіння ґрунту може виконуватися як підготовча до оранки операція, а може застосовуватися, як самостійний вид ґрунтообробки перед сівбою із застосуванням сівалок точного висіву. Див. такожПосилання
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia