Логановський Мечислав Антонович

Логановський Мечислав Антонович
Логановський Мечислав Антонович
Народився	1895(1895) Кельці, Королівство Польське, Російська імперія
Помер	29 липня 1938(1938-07-29) Розстрільний полігон «Комунарка»  ·Репресований
Громадянство	Російська імперія→ СРСР
Національність	українець
Діяльність	Дипломат, Розвідник
Посада	Посол України в Польщі
Термін	1921
Попередник	Хургін Ісай Якович
Наступник	Шумський Олександр Якович
Партія	Польська соціалістична партія
Медіафайли у Вікісховищі

Мечислав Антонович Логановський (1895, Кельці, Королівство Польське, Російська імперія — 1938) — революціонер, розвідник, перший офіційний дипломатичний представник УСРР в Польщі.

Жертва Сталінського терору.

Життєпис

Народився в 1895 році в Кельцях (нині у складі Польщі.

Освіта

У 1919 закінчив Перші Московські курси червоних командирів.

Революційна діяльність

З 1914 — член Польської соціалістичної партії, входив до складу її московського комітету.

У листопаді 1917 брав участь у революційних подіях у Москві.

З 1918 — член РКП(б).

З травня 1920 — начальник і воєнком Реєстраційного відділу штабу 15-ї армії А. Корка в складі Західного фронту під командуванням Михайла Тухачевського. Брав участь у польсько-радянській війні 1920. З серпня — комендант і воєнком Білостоцького округу. Співпрацював з Тимчасовим революційним комітетом Польщі, займався організацією артилерії Польської Червоної армії.

У лютому 1921 став уповноваженим іноземного відділу ВНК.

Дипломатична діяльність

З квітня 1921 року — повноважний представник УСРР у Польщі.

У 1921 також делегат РСФРР з репатріації, 2-й секретар повноважного представництва СРСР і водночас керівник об'єднаної резидентури ВЧК/ДПУ РСФРР та військової розвідки у Варшаві. Згідно з деякими джерелами, був особисто причетним до організації кількох терористичних актів у Варшаві.

З вересня 1923 — 1-й секретар представництва СРСР в Австрії.

З листопада 1925 — член колегії та зав. відділу країн Балтії і Польщі (до 1926) і політичного відділу (1926—1927) наркомату закордонних справ СРСР. М. Василенко у своїх щоденниках згадує його як активного учасника переговорів 1926 між СРСР (представниками Росії, України і Білорусі) та Литвою з приводу визначення долі комплексу архівних документів Литовської метрики.

1927—1931 — на дипломатичній роботі у Фінляндії (березень-квітень 1927) в Ірані, 1931—34 — у центральному апараті наркомату закордонних справ СРСР. Згодом — заступник наркома зовнішньої торгівлі СРСР і з 1937 — заступник наркома харчової промисловості СРСР.

Репресований

У травні 1937 заарештований на підставі сфальсифікованого звинувачення в належності до контрреволюційної «Польської військової організації». За вироком Військової колегії Верховного суду СРСР від 29 липня 1938 страчений. Реабілітований 12 грудня 1956.

Джерела та література

• І. Б. Усенко. Логановський Мечислав Антонович [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 254. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• І. Б. Усенко. Логановський Мечислав Антонович [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.

Література

• Беседовский Г. На путях к термидору. М., 1997; Лурье В. М., Кочик В. Я. ГРУ: Дела и люди. СПб., 2002; Василенко М. П. Вибрані твори, т. 3: Спогади, щоденники, листування. К., 2008.

Посилання

• Логановський Мечислав Антонович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.268-269
• Інститут історії України НАН України [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]