Леон Коньє

Леон Коньє
Léon Cogniet
При народженніLéon Cogniet
Народження29 серпня 1794(1794-08-29)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Париж, Франція
Смерть20 листопада 1880(1880-11-20)[4][2][…] (86 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
 Париж, Франція
ПохованняПер-Лашез[6][7][8] і Grave of Léon Cognietd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрхудожник
НавчанняНаціональна вища школа красних мистецтв і Французька академія в Римі (1822)[10] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник, професор, літограф, художник-гравер, рисувальник Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрямокнеокласицизм, романтизм
ВчительП'єр-Нарсісс Герен і Жан-Віктор Бертен Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніЕдґар Деґа, Роза Бонер, Альфред Бушеd, Жан-Луї-Ернест Мейссоньє, Жан-Поль Лоран, Diogene Ulyssee Napoleon Maillartd, Gustave Mohlerd, Eugène-Philibert Langronned, Marius Abeld, Eugène Gluckd, Jules Emmanuel Valadond, Charles Louis Müllerd, Родольф Жуліан, Огюст Буларd, Évariste Vital Luminaisd, Augustin Feyen-Perrind, Нільс Бломмер, Жюль Лефевр, Тоні Робер-Флорі, Lucien-Étienne Mélingued, Gustave Henri Eugène Delhumeaud, Анджей Єжи Мнішек, Леон Бонна, Carlos Esquivel y Rivasd, Mariano de la Roca y Delgadod, Софія Адлерспаре і Вільгельм Амберг[11] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрацівникНаціональна вища школа красних мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленАкадемія красних мистецтв Франції Редагувати інформацію у Вікіданих
ТвориScene of July 1830d Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зCatherine-Caroline Cognietd[12] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриMarie-Amélie Cognietd[12] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи в колекціїМіннеаполіський інститут мистецтва, Оклендська галерея мистецтвd, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Музей мистецтва Метрополітен[13], Musei di Strada Nuovad, Museum of the History of Franced, Музей образотворчих мистецтв (Бордо), Musée des Beaux-Arts d'Orléansd, Клівлендський музей мистецтв, Зібрання Воллеса, Rhode Island School of Design Museumd, Портландський мистецький музей, Raclin Murphy Museum of Artd, City Castle Zaltbommeld[14], Національний музей у Варшаві, Музей витончених мистецтв Парижаd, Musée Feschd, Ackland Art Museumd[15], Реннський музей образотворчого мистецтва, Версальський палац, Musée d'Art et d'Histoire de Choletd, Музей августинців, Реймський музей образотворчого мистецтваd, Музей Фабра, Нантський музей образотворчого мистецтва, paintings collection of Musée des beaux-arts de Chartresd[16], Print Collectiond[17], Музей Бойманса - ван Бенінгена[18] і Musée des Beaux-Arts de Chartresd Редагувати інформацію у Вікіданих
НагородиОрден Почесного легіону 1824, Орден Почесного легіона 1846, Орден «Pour le Mérite» (Прусія)1865

CMNS: Леон Коньє у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Леон Коньє (фр. Léon Cogniet; 29 серпня 1794, Париж — 20 листопада 1880, Париж) — французький художник, представник неокласицизму і романтизму.

Життєпис

У 1812 р. Леон вступив у паризьку Школу витончених мистецтв (клас художника П'єра Нарссіса Герена). За участь у виставках у Паризькому салоні отримав грошову стипендію, яка дозволила поїхати в Італію і прожити п'ять років у Римі. У 1822 році Коньє повернувся у Францію. У 1824 він виставив свої картини «Марії на руїнах Карфагена» і «Побиття немовлят». Коньє мав численних учнів.

У 1855 році він останній раз виставився у Паризькому салоні з картиною «Віконтеса де Ноай». Згодом відійшов від художньої творчості, перестав працювати майже за сорок років до смерті. У 1863 році художник завершив викладання у Школі витончених мистецтв. Помер в похилому віці.

Творчість

Французький історичний живописець у своїх творах поєднував благородство композиції і глибину почуттів зі стильністю форм і силою теплого колориту. У 1814 році представив одну зі своїх робіт на виставці у Французькій академії. У 1815 році Коньє за полотно «Повернення Брісеіда Ахілла» отримав Римську премію 2-го ступеня, а в 1817 — за роботу «Звільнення Олени Кастором і Поллуксом» — Римську премію 1-го ступеня. У 1822 році Коньє повернувся у Францію. У 1824 він виставив свої картини «Марія на руїнах Карфагена» і «Побиття немовлят». У 1831 році художник завершив картину «Викрадення Ревеки тамплієрами» (за романом Вальтера Скотта «Айвенго»). У 1843 році мистецькою сенсацією стало полотно — «Тінторетто, який малює свою мертву дочку».

Галерея

Учні

Нагороди

  • 1824 — кавалер Ордену Почесного легіону
  • 1846 — офіцер Ордену Почесного легіона
  • 1865 — Орден «Pour le Mérite» (Прусія)

Примітки

  1. база даних Léonoreministère de la Culture.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Léon Cogniet
  4. Lavigne H. état civil d'artistes françaisParis: 1881. — P. 185.
  5. KulturNav — 2015.
  6. Moiroux J. Le cimetière du Père-LachaiseParis: 1908. — P. 110.
  7. Jouin H. La sculpture dans les cimetières de Paris // Nouvelles archives de l’art français — 1897. — Vol. 3e série, tome 13. — P. 118. — ISSN 0994-8066; 2419-2465
  8. Gabrielli D. Dictionnaire historique du Père-Lachaise — 2002. — P. 96. — ISBN 978-2-85917-346-3
  9. KulturNav — 2016.
  10. AGORHA — 2009.
  11. Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog / Hrsg.: A. BettelheimB.
  12. а б Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
  13. Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
  14. Plaat van de Kindermoord. Achter muur zit een angstige vrouw met kind aan haar borst geklemd. Soldaten zijn op zoek. Franse opschriften. Litho, Rittner, 1829.
  15. https://ackland.emuseum.com/people/1899/leon-cogniet/objects
  16. https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k62435436/f28.item
  17. https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/408079
  18. колекція Бойманса онлайн — 2010.

Посилання

Джерела

 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia