Левінсон-Лессинг Франц Юлієвич

Левінсон-Лессинг Франц Юлієвич
Левінсон-Лессинг Франц Юлієвич
нім. Franz Loewinson-Lessing
Народився	25 лютого (9 березня) 1861 ; Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер	25 жовтня 1939 (78 років) ; Ленінград, РРФСР, СРСР
Поховання	Літераторські мостки
Країна	Російська імперія; Російська республіка; Російська СФРР; СРСР
Діяльність	геолог, мінералог, викладач університету, педолог, декан
Галузь	петрографія, геологія, ґрунтознавство, мінералогія, петрологія, кристалографія і педологія (ґрунтознавство)
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний університет і Імператорський Санкт-Петербурзький університет[d]
Науковий керівник	Александр Іностранцев
Відомі учні	Спендіаров Леонід Афанасійович, Коржинський Дмитро Сергійович, Dmitry Belyankind і Pjotr Ivanovitsj Lebedevd
Знання мов	російська
Заклад	Тартуський університет, Санкт-Петербурзький державний університет і Бестужевські курси
Членство	Російська академія наук
Посада	директор музеюd
Автограф
Нагороди	Honored Scientist of Armeniad
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Левінсон-Лессинг Франц Юлієвич (1861—1939) — російський і радянський вчений-петрограф, академік АН СРСР (1925). Директор Геологічного музею АН СРСР (1925 р.), Ґрунтознавчого (1925—1929 рр.) і Петрографічного (з 1930 р.) інститутів АН СРСР. Ректор Петроградського політехнічного університету (1919).

Біографія

У 1883 р. закінчив фіз.-мат. факультет Петербурзького університету.

З 1889 р. — лектор цього університету.

У 1892—1902 рр. — професор Тартуського університету.

У 1902—30 рр. — професор Петербурзького (Ленінградського) політехнічного інституту. Організував у цьому виші першу в Росії лабораторію експериментальної петрографії.

З 1921 р. зав. кафедрою петрографії в Ленінградському університеті.

Науковий доробок

Основні праці стосуються петрографії, питань петрогенезису. Обґрунтував уявлення про петрографічні формації (1888), розробив першу раціональну хімічну класифікацію гірських порід (1898). Встановив механізм утворення екструзивних конусів і їх зв'язок з інтрузіями.

Праці

Петрография, 5 изд., Л.—М., 1940; Избр. труды, т. 1—4, М.—Л., 1949—55.

Під його керівництвом підготовлені до дру:

«Сборник химических анализов русских изверженных и метаморфических горных пород» З. Н. Немовой (1930)
перше російське видання «Петрографического словаря» (1932).

Вшанування

На честь Левінсон-Лессинга названі (у тому числі і ще за його життя):

мис на півострові Таймир (1926 р.)
мінерал з класу силікатів, відкритий у 1929 р. — «лессингіт^[d]»
Петрографічний інститут — постановою Загальних зборів АН СРСР на честь 50-річного ювілею наукової діяльності Левінсон-Лессинга (1934 р.)
премія АН СРСР за видатні наукові роботи в галузі петрографії (4 серпня 1949 р.)
гора на о. Більшовик (Північна Земля) (1950-і рр.)
1 форма з класу двостулкових молюсків
хребет і вулкан на Курильських островах
острів у бухті Паландера в архіпелазі Норденшельда
Науково-дослідний інститут земної кори при Санкт-Петербурзькому державному університеті

Література

Белянкин Д. С., Отечественная петрография и Ф. Ю. Левинсон-Лессинг, «Изв. АН СССР. Серия геологическая», 1949, № 6;
Гинзберг А. С., Значение петрографических работ Ф. Ю. Левинсон-Лессинга для русской и мировой науки, там же, 1952, № 5;
Личко в Б. Л., Идеи Ф. Ю. Левинсон-Лессинга о вековых колебаниях земной коры в свете современных воззрений, в кн.: Очерки по истории геологических знаний, сб. 5, М., 1956.