Левицький Петро Ростиславович

Петро Ростиславович Левицький
Петро Ростиславович Левицький Петро Ростиславович Левицький
Народився	11 червня 1970(1970-06-11) (54 роки) с. Лисин, Млинівський район, Рівненська область, Україна
Країна	УРСР →  Україна
Національність	українець
Діяльність	спортсмен
Alma mater	Ківерцівське медичне училище, Тернопільський медичний інститут
Заклад	Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського
Вчене звання	доцент
Науковий ступінь	Кандидат медичних наук
Діти	син Максим
Нагороди	Медаль «За врятоване життя» Майстер спорту України
Левицький Петро Ростиславович у Вікісховищі

-
Загальна інформація
Народження	11 червня 1970(1970-06-11) (54 роки)  Лисин, Демидівський район, Ровенська область, Українська РСР, СРСР
Alma mater	Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського
Спорт
Вид спорту	карате, кікбоксинг
Спортивне звання	Національний суддя зі спорту
Нац. збірна	України (1994-1996)
Особисті рекорди	Чемпіон України
Нагороди
Левицький Петро Ростиславович у Вікісховищі

Петро́ Ростисла́вович Леви́цький (нар. 11 червня 1970, с. Лисин Млинівського (нині у складі Демидівського району) Рівненської області) — український фахівець у галузі медицини, спортсмен, підприємець. Кандидат медичних наук (2006). Головний лікар «Тернопільського міського лікувально-діагностичного центру».

Життєпис

Закінчив Ківерцівське медичне училище (1989, Волинська область), Тернопільський медичний інститут (1998, нині Тернопільський державний медичний університет). Працював фельдшером терапевтичного відділення Луцької районної лікарні (1989). Після проходження в 1989—1991 роках строкової служби в прикордонних військах у Казахстані, працював фельдшером швидкої допомоги, масажистом (1991, с. Липини Луцького району Волинської області).

Від 1992 — масажист фізіотерапевтичного відділення Тернопільської клінічної лікарні № 2. 1998—1999 — лікар-рефлексотерапевт у смт Березне Рівненської області, лікар-терапевт Тернопільської обласної організації східних бойових мистецтв.

Від 2000 — в Тернопільській державній медичній академії (нині ТДМУ): асистент кафедри фізичного виховання, кафедри медицини катастроф та військової медицини, заступник завідувача кафедри (від 2006), доцент (2013). 2001 заснував підприємство «Інтекс». Виконавчий директор благодійного фонду «Лікарняна каса в Тернопільській області». Волонтер, член громадської організації «Всеукраїнська Гвардія Революції».

У 2013 — головний лікар «Станції швидкої медичної допомоги», також працював заступником головного лікаря з медичного обслуговування населення ТМКЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги», за сумісництвом — лікарем виїзної бригади швидкої допомоги.

У серпні 2014 року перебував добровольцем у зоні проведення АТО на території Донецької та Луганської областей, де у складі виїзної бригади обслуговував цивільне населення та військовослужбовців.

Від січня 2016 року очолив комунальне підприємство Тернопільської міської ради «Тернопільський міський лікувально-діагностичний центр»[1] на базі колишньої «Відділкової клінічної лікарні станції Тернопіль ДТГО „Львівська залізниця“».

Одружений, виховує 2 синів. Син Максим — чемпіон України з кікбоксингу серед молодших юнаків[2], який представлятиме Україну на Чемпіонаті світу в Італії[3].

Науковий доробок

Автор понад 20 наукових праць.

Спортивні досягнення

• Майстер спорту України з контактного карате (1994).
• Чемпіон України, член збірної команди України (1994—1996), учасник і призер чемпіонатів Європи та світу.
• Голова Тернопільської обласної федерації кікбоксингу (версія IAKSA, від 2007).
• Суддя національної категорії.
• Член Головної суддівської колегії.
• Голова медичної комісії з контактного карате та кікбоксингу.

Нагороди

• Медаль «За врятоване життя» (2015)[4].

Примітки

1. Тернопільський міський лікувально-діагностичний центр. tmldc.te.ua. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 12 серпня 2016.
2. Тихий, А. Тернополяни тріумфували на чемпіонаті України з кікбоксингу [Архівовано 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.] / Андрій Тихий // 20 хвилин (Тернопіль). — 2016. — 3 жовтня.
3. Батьки маленького Чемпіона України з кікбоксингу просять небайдужих тернополян «проспонсорувати» поїздку на Чемпіонат Світу [Архівовано 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Файне місто Тернопіль. — 2016. — 21 жовтня.
4. Указ Президента України від 27 червня 2015 року № 367/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»

Джерела

• Мельничук Б. Левицький Петро Ростиславович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 339—340. — ISBN 978-966-528-318-8.
• Касіян, В. Петро Левицький: «Ми повинні надавати допомогу вчасно і в повному обсязі» / Віра Касіян // Вільне життя плюс. — 2013. — № 45 (12 черв.). — С. 7 — (Інтерв'ю «ВЖ плюс»).

Посилання

•  Левицький Петро Ростиславович у соцмережі «Facebook»
• Тернопільський медик Петро Левицький розповів про поранення та потреби на передовій^[недоступне посилання з липня 2019] // Номер один. — 2014. — 14 вересня.
• «Тернопільський міський лікувально-діагностичний центр» отримав нового керівника [Архівовано 7 травня 2016 у Wayback Machine.] // Тернопільська міська рада — 2016. — 15 січня.
• Олійник, Д. «На цій війні більше питань, ніж відповідей»: лікар з Тернополя [Архівовано 22 листопада 2014 у Wayback Machine.] / Діана Олійник // 20 хвилин (Тернопіль). — 2014. — 7 вересня.
• Міська станція швидкої допомоги має нового головного лікаря [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.] // Тернопільський прес-клуб. — 2013. — 29 травня.