Ла́рморів ра́діус або гірора́діус (англійською також radius of gyration, gyroradius або cyclotron radius) — радіус колового руху зарядженої частинки в однорідному магнітному полі.
Ларморів радіус названо на честь ірландського фізика Джозефа Лармора.
![{\displaystyle r_{g}={\frac {mv_{\perp }}{|q|B}}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/d7472e6d8718b2456d4b785d72b5bf311023a171)
де
— ларморів радіус,
— маса зарядженої частинки,
— швидкість, перпендикулярна до лінії магнітного поля,
— заряд частинки,
— магнітна індукція.
Виведення формули
На заряджену частинку, яка рухається в магнітному полі, діє сила Лоренца:
![{\displaystyle {\vec {F}}=q({\vec {v}}\times {\vec {B}})}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/b5dd6628ea3e0ccbdce99aa410dc3cec744e103d)
де
— вектор швидкості частинки,
— вектор магнітної індукції,
— електричний заряд частинки.
Напрямок сили визначається векторним добутком швидкості і магнітної індукції. Тому сила Лоренца завжди діє перпендикулярно до напрямку руху і змушує частинку рухатись по колу. Радіус
цього колового руху можна обчислити з рівноваги сили Лоренца і відцентрової сили:
![{\displaystyle {\frac {mv_{\perp }^{2}}{r_{g}}}=qv_{\perp }B}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/95049fe54745f4c7e83e43abc306261447bce7c0)
де
— маса частинки,
— складова швидкості, перпендикулярна до ліній магнітного поля,
— магнітна індукція.
З цього випливає
![{\displaystyle r_{g}={\frac {mv_{\perp }}{qB}}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/6c29d0096db4c5ac5e4abbf82ed6319b7b71fb6e)
Видно, що ларморів радіус прямо пропорційний масі і швидкості частинки і обернено пропорційний заряду і магнітній індукції.
Релятивістський випадок
У релятивістському випадку ларморів радіус дорівнює
![{\displaystyle r_{g}={\frac {\gamma mv_{\perp }}{qB}}={\frac {p_{\perp }}{qB}}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/23e02631ecb9d7ab2a0afedb6c593d7be734fb34)
де
— складова імпульсу, перпендикулярна до ліній магнітного поля.
Див. також