«Лицар воза, або Ланселот» (фр. Lancelot, le Chevalier de la Charrette) — лицарський роман Кретьєна де Труа.
Сюжет
Ланселот закоханий у королеву Гвеневру, яка є дружиною короля Артура. Це почуття, що виражається в куртуазному служінні Дамі, визначає все поводження Ланселота: заради Гвеневри він робить неймовірні подвиги й, потрапляючи в найнебезпечніші ситуації, виявляється переможцем, тому що любов надає йому сили. Одна із шаленостей героя виявляється, коли він бореться із чарівником, що викрав королеву, спиною до супротивника, щоб не втрачати з виду кохану, що дивиться на двобій із вікна вежі. Заради Гвеневри Ланселот готовий навіть на приниження: зустрінутий ним карлик, обіцяючи повідомити ім'я викрадача королеви, пропонує Ланселоту проїхати в його возі, що сприймається лицарями як приклад їхньої гідності. Ланселот погоджується, щоправда, замислюється перед цим кілька секунд, викликаючи згодом невдоволення Гвеневри. Свою «провину» перед королевою він і повинен надолужити. Деякі дослідники вбачають у Ланселоті алегорію Рятівника, що возз'єднує душу (Гвеневру) і тіло (короля Артура), розлучених через підступ споконвічного Зла (чарівника Мелеаганта).
Герой романів, пов'язаних із пошуками Ґрааля, а також із розпадом артурівської держави й смертю самого короля Артура. Окрім твору де Труа, відомими творами про лицаря є французький анонімний романний цикл «Ланселот-Грааль» і, зокрема, «Книга про Ланселота Озерного», а також роман «Смерть Артура», автором якого є англієць Томас Мелорі (1488).
Colman, Rebecca V. «Reason and Unreason in Early Medieval Law.» Journal of Interdisciplinary History 4 (Spring, 1974): 571—591.
Grant, Edward. «Reason Asserts Itself: The Challenge to Authority in the Early Middle Ages to 1200.» God and Reason in the Middle Ages. Cambridge: Cambridge University Press, 2001. ISBN 0-521-00337-7
Lacy, Norris J. (1991). «Chrétien de Troyes». In Norris J. Lacy, The New Arthurian Encyclopedia, pp. 88–91. New York: Garland. ISBN 0-8240-4377-4.