Блез (персонаж)

Мерлін диктує пророцтва мудрецю-самітнику Блезу (французька мініатюра 13 сторіччя до роману Роберта де Борона, який був написаний бл. 1200 р.)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Блез.

Блез (англ. Blaise; у Мелорі Bleise[1]; в бретонських творах: «Bleheris») — персонаж з «легенди про короля Артура»; наставник-учитель Мерліна; мудрець, який (на прохання Мерліна) записував розповіді Мерліна, які й склали «легенду про короля Артура». Блез (та його легенда) вперше з'являється в «Кретьєна де Труа» (друга половина XII ст.), а після нього — у Робера де Борона (близько 1200 р.), у «Вульгаті» (1215—1236 рр.), і у Томаса Мелорі («Смерть Артура», 1469)[2].

Етимологія

Етимологія ймення «Блез» (англ. Blaise; Bleise) не зрозуміла, але це ймення співзвучне Bless (з англ. — «благословити; освячувати; охрестити») — що відповідає «головному діянню Блеза, який охрестив Мерліна». Втім, як це зазвичай буває, — етимологій може бути декілька.

Походження образу Блеза

Кельтська гіпотеза — оповідач Блехеріс

Походження образу Блеза не зрозуміле. Найпоширеніша гіпотеза, що існував реальний кельтський оповідач Блехеріс (Bleheris), який розповідав-записував «легенди Артурового циклу». Однак така гіпотеза — дуже спрощує справу, і є «міркуванням логічним, але без залучення знань про тогочасну епоху».

Гото-кельтська гіпотеза — бог Беленус

«Гото-кельтська гіпотеза»[3] стверджує, що ім'я «Блез» і його функції «вчитель (самого Мерліна)», «автор головної книги» — витікають з функцій кельтського бога з іменами «Беленус-Лугус-Луг»:

  • Ірландський варіант — бог Луг (англ. «Lug»), і валлійський Лугус — мали головну функцію: «бог усіх наук та ремесел; бог-вчитель». А значить Луг-Лугус — є також «богом книг»;
  • Французький варіант — бог «Беленус» — описаний менш докладно, але має ім'я подібне «Bleise»; й походить з Франції, звідки й прийшов образ «великого мудреця Блеза» (з творів Кретьєна де Труа; Робера де Борона; «Вульгати»).

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Блез (персонаж)
  1. ↑ site «Arthurian legends». Архів оригіналу за 9 січня 2011. Процитовано 17 січня 2011.
  2. ↑ Томас Мэлори, «Смерть Артура», книга I, часть 1, глава 1, «Мерлин». Архів оригіналу за 28 квітня 2001. Процитовано 28 квітня 2001.
  3. ↑ Карнаух А. Л. Авалон, готская история. — Днепропетровск: Академия истории, 2010. — 276 с. — С. 127—148. Архів оригіналу за 18 вересня 2011. Процитовано 17 січня 2011. [Архівовано 2011-09-18 у Wayback Machine.]