Ламех (нащадок Каїна)
Ламе́х (івр. למך, лемех — «сильний»[1]) — біблійний персонаж, що згадується в четвертій главі Книги Буття Старого Завіту, шостий від Каїна, син Метушаїла, батько Явала, Ювала, Тувалкаїна та Ноеми. Перший полігаміст, згаданий у Біблії, мав двох дружин Аду і Ціллу. Біблійний контекст
Тлумачення в юдаїзміКаїн за вбивство Авеля був покараний не одразу. Кару було відстрочено на сім поколінь. Коли минули ці покоління трапилось таке: Ламех, був вже старий і сліпий, проте залишався добрим мисливцем. В якості поводира брав на полювання свого сина, Тувалкаїна. Одного разу, на полюванні, Тувалкаїн побачивши старого Каїна, прийняв його за тварину. Батько за його підказкою натягнув тятиву і вистрілив. Коли Тувалкаїн виявив, що вони застрелили не дичину, а власного пра-пра-діда, він повідомив про це батька. Від горя, Ламех так сильно сплеснув руками, що забив власного сина, що стояв прямо перед ним. Коли дружини Лемеха дізналися про це, вони стали цуратися його. Окрім власне факту вбивства Тувалкаїна, їх розбуркувала думка про те, що так само, як потомство Каїна було приречене на загибель за гріхи Каїна, будуть приречені на загибель і їх власні діти. Ламех же пояснював їм, що Каїна він убив, думаючи, що це дичина («мужа забив»), і власну дитину, звичайно ж, не хотів вбивати, це вийшло випадково («дитину»). За це не годиться такого покарання, як Каїну, що вбив навмисно. Тому він сказав так — якщо Каїну було відстрочено покарання на сім поколінь, то мені його відтермінують на сімдесятсім поколінь. Отже можете, натякав Ламех, не турбуватися за своє потомство[2]. Родовід
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia