Ірад
І́рад (дав-євр. עִירָד; також Гаїдад) — біблійний персонаж, що згадується в Книзі Буття Старого Завіту, правнук Адама, онук Каїна, син Еноха[1][2], батько Мехуяїла[3][4]. Ім'я Ірад згадується в Біблії лише раз, в контексті родоводу від Каїна до Ламеха, але на відміну від родоводу Сифа без уточнення віку, який прожили персонажі. Ім'яДослідник Біблії, Олександр Лопухін зазначає, що філологічно ім'я Ірад означає «місто», тим самим вказуючи на Ірада як на першого справжнього мешканця міста. Звідси походить, що будівництво міста розпочате Каїном, продовжене Енохом, було відносно завершене при народжені Енохом сина, якого він на честь цієї події і називає Ірадом [4]. У православному варіанті Біблії, яка ґрунтується на грецькій Септуаґінті, Ірад помилково названий Гаїдадом, внаслідок змішання у грецькому перекладі двох схожих за написанням літер[4]. Ірад у мормонізміНа відміну від ортодоксальної Біблії, в Книзі Мойсея, яка входить до Дорогоцінної Перлини, ім'я Ірад згадується двічі. Перше згадування повністю збігається з канонічною версією. Друга згадка розповідає деталі вбивства, скоєного Ламехом, правнуком Ірада, які відсутні в канонічному варіанті Біблії. Згадується, що Ламех вбив Ірада через те, що він почав розповідати дітям Адама таємницю, відкриту Ламехові Сатаною[5]. Ірад у документарній гіпотезіЧерез подібність списків нащадків Каїна та нащадків Сифа прихильники документарної гіпотези вважають, що це різні варіанти одного списку. Нащадків Каїна відносять до Ягвісту, а нащадків Сифа — до Джерела жерців. Таким чином Ірада співвідносять з Яредом[6]. Родовід
Примітки
Джерела
|