Кібець Юрій Іванович
Юрій Іванович Кібець (6 серпня 1946, Котівка — 23 січня 2019, Дніпро) — український поет-шістдесятник. БіографіяЮрій Іванович Кібець народився 6 серпня 1946 року у селі Котівка на Дніпропетровщині. У 1970 році Закінчив історико-філологічний факультет Дніпропетровського державного університету.[1] Працював журналістом, редактором республіканського видавництва «Промінь» («Січ»). Ю. Кібець — заступник директора з літератури і драматургії Музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка (1987—1994). Очолював Дніпропетровське обласне літературне об'єднання імені П. Т. Кононенка. Співпрацював з театром поезії «Весна». ТворчістьЛітературне визнання принесла перша збірка лірики: «П'ята пора», що вийшла в Києві (1970р.). Твори друкувались також у республіканських журналах,[2] альманахах, антологіях,[3],[4] колективних збірниках.[5], [6] За книгу «Волошки Волошина» він удостоєний мистецької премії імені Народного артиста УРСР Антона Хорошуна. Ю. Кібець також удостоєний літературної премії імені правозахисника Івана Сокульського. Він відомий і як перекладач.[7] Переклав понад 20 творів світової та російської драматургії українською мовою. Написав пісні до численних вистав українського театру. З 1977 року Юрій Кібець прийнятий до Національної спілки письменників України.[8][9][10] Був заступником голови правління Дніпропетровської обласної організації Національної спілки письменників України[11]. Ю. Кібець — Заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки театральних діячів України. Почесний голова Центру слов'янської моди[12]. Член Міжнародного товариства прав людини. Пішов поет з життя після тривалої хвороби 23 січня 2019 року. Кремований. Прах розвіяно 25 січня 2019 року над рікою Дніпро на Монастирському острові у місті Дніпро. Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia