uk %D0%9A%D1%96%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%B9

Кібартай; лит. Kybartai
герб	прапор
	Кібартай
	Основні дані
	54°38′ пн. ш. 22°45′ сх. д. / 54.633° пн. ш. 22.750° сх. д.
Країна	Литва
Регіон	Маріямпольський повіт
Столиця для	Q9270434? (волость)
Засновано	1561
Перша згадка	1561
Статус міста	1856
Населення	4 835 (2017)
Висота НРМ	70 м
Часовий пояс	UTC+2, UTC+3 (Литва)
GeoNames	597729
OSM	↑966580 ·R (Вілкавішкіський район, Вовковиський повіт)
Поштові індекси	LT-70065
	Міська влада
Вебсайт	kybartai.lt
	Мапа
	Кібартай Кібартай (Литва)
	Кібартай у Вікісховищі

Кібартай (лит. Kybartai) — місто в Вілкавішкіському районі Маріямпольського повіту Литви. Розташований в 16 км на захід від міста Вілкавішкіс, на кордоні з Калінінградською областю Російської Федерації. Місто розташоване на правому березі річки Лепони, по якій проходить російсько-литовський кордон. Залізнична станція на лінії Каунас — Калінінград. У місті знаходяться пішохідний, автомобільний і залізничний прикордонні переходи Литва — Росія.

Наприкінці ХІХ — початку ХХ століть було одним з центрів руху Книгонош, культурній опозиції проти політики зросійщення литовського народу яку проводила влада Російської імперії. В пам'ять про це у місті встановлено пам'ятний знак.

Історія

Перша згадка сягає 1561 року. Під час третього поділу Речі Посполитої в 1795 році відійшов Пруссії і перебував в її складі до 1807 року. З 1807 року входив до складу Варшавського герцогства (протекторат Франції).

За підсумками Віденського конгресу, що проходив після закінчення війни з Наполеонівською Францією, Варшавське герцогство було скасовано, і в 1815 році Кібарти був включений до складу Російської імперії. У 1856 році Кібарти, розташований поблизу митного пункту Вержболово (сучасний Вірбаліс), отримав статус міста. Значне зростання міста відбувалося після 1861 року, коли була побудована гілка Петербург-Варшавської залізниці до прусського кордона. Залізнична станція «Вержболово», побудована близько Кібарти, була так названа за назвою сусіднього міста Вержболово.

Згідно з переписом населення Російської імперії яке відбулося у 1897 році у посаді Кібарти Волковиського повіту, Сувальської губернії (Привісленські губернії) налічувалося 1 182 мешканців (531 чоловічої та 651 жіночої статі). У посаді були представники різних конфесій 139 православних, 223 римо-католиків, 272 протестанти та 533 юдеї.

У 1919 році при утворенні Литовської Республіки Кібарти увійшов до її складу і був перейменований в Кібартай з підтвердженням статусу міста.

Кібартай був останнім містом Литви, де перебував президент Антанас Смятона 15 червня 1940 року перед еміграцією до Німеччини, під час подій першої окупації Литви СРСР.

З 1940 року в складі Литовської РСР (СРСР). Під час Другої світової війни місто залишено Червоною Армією 22 червня 1941 року. 18 жовтня 1944 року війська 3-го Білоруського фронту в ході Гумбиннен-Гольдапской наступальної операції зайняли Кібартай, у місті знову затвердилася радянська влада. У 1950—1959 роках місто було центром Кібартайського району.

З 1991 року входить до складу Литви.

У квітні 2001 року було утворено Кібартайское староство, до якого входить 39 сіл і місто Кібартай.

Символи міста

Герб Кібартай затверджений 24 листопада 1998 року указом президента Литовської Республіки за проєктом художника Кястутіса Гвалди (Kestutis Gvalda).

Спорт

Один з перших футбольних клубів Литви — «Здоров'я» («Sveikata») був заснований в Кібартай в 1919 році.

Відомі люди

Левітан Ісаак Ілліч (1860—1900) — російський живописець.
Левітан Авель Ілліч (1859—1933) — російський живописець.
Еміль Млинарський — польський диригент, скрипаль, композитор і музичний педагог.
Альґімантас Любінскас — литовський футболіст, тренер національної збірної і політичний діяч.
Сегенюк (Боярський) Олександр Іванович — діяч обновленського руху в Російській православній церкві.1933-1937 архієпископ Іванівський і Кінешемський. 1911—1914 роки настоятель Олександро-Невської церкви посаду Кібарти.

Населення

1895	1923^пер.	1931	1939	1959^пер.	1970^пер.	1974
Динаміка населення з 1895 по 2017
2364	6300	6731	7337	6244	6435	6700
1976^[1]	1979^пер.	1989^пер.	2001^пер.	2011^пер.	2017	-
6800	6676	7064	6556	5631	4835	-
* pagal enciklopedijos išleidimo metus.
Гістограма динаміки населення

Цікаве

Храм святого Олександра Невського (вул. Басанавічяус, 19). Побудована в 1870 році.
Костел Спаса євхаристичного, побудований у 1928 році, за проектом Вітаутаса Ландсбергіс-Земкалніса.
Гімназія імені Донелайтіса
У міському парку розташовано бюст Левітану, виконаний скульптором Бронюсом Вішняускасом.
Пам'ятник присвячений книгоношам, борцям проти зросійщення литовського народу

Гімназія імені Донелайтіса
Храм святого Олександра Невського
Костел Спаса євхаристичного
Пам’ятник присвячений книгоношам

Див. також

Історія Литви

Примітки

↑ Kazys Misius, Algimantas Miškinis ir kt. Kybartai. Tarybų Lietuvos enciklopedija, T. 2 (Grūdas-Marvelės). Vilnius, Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1986, 304 psl. (лит.)

Джерела

Архангельский А.С., Архангельский В.А. Железнодорожные станции СССР. Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981. — Т. I. — 368 с.(рос.)
Населенныя мѣста Россійской имперіи въ 500 и болѣе жителей съ указаніемъ всего наличнаго въ нихъ населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи населенія 1897 г. Под ред. Н.А. Твойницкаго. — СПб. : Типографія «Общественная польза», 1905. — 403 с.(рос. дореф.)

Посилання

Офіційний сайт міста Кібартай [Архівовано 5 травня 2017 у Wayback Machine.] (лит.)

[TLE-1] Kazys Misius, Algimantas Miškinis ir kt. Kybartai. Tarybų Lietuvos enciklopedija, T. 2 (Grūdas-Marvelės). Vilnius, Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1986, 304 psl. (лит.)

[1]