uk %D0%9A%D1%88%D0%B8%D1%88%D1%82%D0%BE%D1%84 %D0%97%D0%B0%D0%BD%D1%83%D1%81%D1%81%D1%96

Кшиштоф Зануссі
Кшиштоф Зануссі
пол. Krzysztof Zanussi
	Кшиштоф Зануссі у 2010 р.
Дата народження	17 червня 1939 (85 років)
Місце народження	Варшава, Польща
Національність	поляк
Громадянство	Польща
Професія	театральний режисер, кінорежисер, сценарист, кінопродюсер
Alma mater	Факультет фізики Варшавського університету (1959) , Ягеллонський університет (1962) і Лодзька кіношкола (1966)
Член у	Асоціація письменників Польщі , Польська академія знань , Асоціація польських кінематографістів , Polish Film Academyd і Pontifical Academy of Fine Arts and Letters of the Virtuosi al Pantheond
IMDb	ID 0953130
Нагороди та премії
	Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
	Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
tor.com.pl/blog,31
	Висловлювання у Вікіцитатах ; Кшиштоф Зануссі у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зануссі.

Кши́штоф Пюс Зану́ссі (пол. Krzysztof Pius Zanussi; нар. 17 червня 1939, Варшава, Польща) — польський кіно- й театральний режисер, сценарист і кінопродюсер.

Біографія

Режисер походить з італійського роду — виробника побутової техніки «Зануссі».^[1]

Вивчав фізику в Варшавському університеті (1955—1959) та філософію в Ягеллонському університеті (1959—1962). 1966 року закінчив Державну вищу школу кінематографії імені Леона Шіллера в Лодзі, режисерський факультет. Його дипломну роботу «Смерть провінціала» (Death Of A Provincial) було удостоєно призом на Міжнародному кінофестивалі в Венеції і головною премією на Міжнародному кінофестивалі в Мангеймі (1967).

1971—1983 рр. був віце-президентом Товариства польських кінематографістів, а з 1987 року — член Комітету кінематографії. Автор кількох книжок (теорія фільму, сценарії до фільмів, фейлетони, мемуари). Член Товариства польських письменників. З 2002 року — віце-президент Ради Фундації центру національної творчості.

Викладає на факультеті радіо та телебачення імені Кшиштофа Кесльовського, Collegium Civitas, а також на факультеті журналістики та політології Варшавського університету. Сенатор Українського католицького університету (2008—2010).

Автор декількох філософських мемуарів та збірок п'єс, зокрема:

«Час помирати» (1997; переклад українською здійснений Люциною Хворост у 2013 році, видавництво «Фоліо»)
«Стратегії життя, або як з'їсти тістечко і далі його мати» (2015; переклад українською здійснений Люциною Хворост у тому ж році, видавництво «Фоліо»)
«Страта двійника» (2016; переклад українською здійснений Люциною Хворост, видавництво «Фоліо»)

Живе у селі Ляски під Варшавою, біля Кампіноського національного парку^[2].

Громадська діяльність

У XX столітті, разом з низкою колег, завжди перебував в опозиції до польської влади, особливо до уряду Войцеха Ярузельського, про що детально писав у своїх книгах. Має антирадянські, антикомуністичні погляди, за що вважався польською верхівкою «неблагонадійним»^[3]^[4].

Під час російської інтервенції в Україну у березні 2014 року Кшиштоф Зануссі разом з іншими відомими діячами польського театру та кіно: Евою Шикульською, Барбарою Брильською, Єжи Гоффманом, Анджеєм Вайдою, Войцехом Марчевським, Яцеком Блавутом, Яном Новіцьким виступив з підтримкою українського народу:^[5]

Дорогі українські друзі, у цю важку хвилину хочемо підтримати вас морально і висловити свою солідарність з вами. Боротьба за гідність, незалежність та мир є найбільшою чеснотою. Жоден з нас не може спокійно спостерігати за тим, що зараз відбувається в Україні. Для кожного з нас останні місяці були часом молитви — молитви за вільну та незалежну Україну. Ми пишаємось вашою витримкою та хочемо ще раз підкреслити — ми з вами!

У 2014 разом з іншими членами Європейської кіноакадемії підписав лист на адресу президента Росії, голови Держдуми, директора ФСБ, міністра внутрішніх справ і генерального прокурора Росії, із закликом гарантувати безпеку Олега Сенцова, а також провести об'єктивне і неупереджене розслідування його справи^[6].

10-13 вересня 2021 року Кшиштоф Зануссі вкотре перебував із візитом в Україні. Мета його поїздки — участь у зйомках документального фільму Владислава Робського «Культурний код Кшиштофа Зануссі»^[7].

Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну надав прихисток у своєму великому будинку в Лясках шістьом українським родинам^[8]. Неодноразово засуджував дії Росії в Україні, намагався проаналізувати їх наслідки для світу. «Ця війна — велика помилка Росії. Водночас ця війна є останньою колоніальною в Європі. Росія видається державою, яка не розуміє, чим вона є» — казав Зануссі^[9].

Фільмографія

1958 — Трамвай у небо / Tramwaj do nieba
1961 — Літак із Будапешта / Samolot z Budapesztu
1962 — Студенти / Studenci
1966 — Смерть провінціала / Śmierć prowincjała
1966 — Подумай / Przemyśl.
1966 — Марія Домбровська / Maria Dąbrowska.
1967 — Комп'ютери / Komputery.
1967 — Обличчям в обличчя / Twarzą w twarz.
1968 — Кшиштоф Пендерецький / Krzysztof Penderecki. Приз Національного фестивалю короткометражних фільмів у Кракові '68, приз «Срібний голуб» Міжнародного кінофестивалю в Лейпцигу '69
1968 — Залік / Zaliczenie.
1969 — Структура кристалу / Struktura kryształu (в радянському прокаті «Размышление»). Приз «Срібний кондор» за сценарій і приз за найкращий дебют на Міжнародному кінофестивалі в Мар Дель Платі '70, приз Міжнародному кінофестивалі в Вал'ядоліде '70, приз польської кінокритики «Варшавська Сирена» '70, спец. приз журі на Міжнародному кінофестивалі в Панамі ’70, приз Міжнародного кінофестивалю в Коломбо '70.
1970: — Сімейне життя / Życie rodzinne Приз «Срібний Гуґо» Міжнародному кінофестивалі в Чикаго '72, приз «Золоте гроно» Літнього кінофестивалю в Лагові '72
1970 — Гори в сутінках / Góry w zmierzchu. Приз «Трофей народів» Міжнародного кінофестивалю в Тренто '73
1971 — За стіною / Za scianą. Приз на Міжнародному кінофестивалі в Сан-Ремо '71, приз Комітету Радіо та Телебачення '72.
1971 — Роль / Rola / Die Rolle, ФРН.
1972 — Гіпотеза / Hipoteza.
1973 — Ілюмінація / Iluminacja. Гран-прі, приз екуменічного журі Міжнародного кінофестивалю в Локарно '73, Золота медаль Міжнародного кінофестивалю в Фігуеро-де-Фоз '75, премія польської кінокритики «Варшавска Сирена» '74, призи Кінозустрічей у Кошаліні «Молодь і кіно» '74 та Національного кінофестивалю в Ґданську '75.
1974 — Вбивство в Катамаунті / Morderstwo w Catamount, США — ФРН.
1975 — Квартальний звіт / Bilans kwartalny. Приз на Міжнародному кінофестивалі в Західному Берліні '75.
1975 — Нічне чергування / Nachtdienst, спільно з Е.Жебровським, ФРН.
1976 — Захисні кольори / Barwy ochronne. Приз «Золотий козеріг» на Міжнародному кінофестивалі в Тегерані '77, Гран-прі Національного кінофестивалю в Ґданську '77
1977 — Честь Бриґіти / Brigitte Horney, ФРН.
1977 — Лекція з анатомії / Lekcja anatomii / Anatomische Stunde, ФРН.
1977 — Будинок жінок / Haus der Frauen, ФРН.
1977 — Лютославський, Пендерецький, Берд / Lutosławski, Penderecki, Baird.
1978 — Спіраль / Spirala. Приз на Міжнародному кінофестивалі в Панамі '79, диплом екуменічного жури на Міжнародному кінофестивалі в Каннах '78, приз журналістів Національного кінофестивалю в Ґданську '78
1979 — Дороги вночі / Drogi wsrod nocy / Wege in der Nacht, ФРН.
1980 — Константа / Constans. Призи на Міжнародному кінофестивалі в Каннах '80 і Панамі '81 та Національного кінофестивалю в Ґданську '80.
1980 — Контракт / Kontrakt. Диплом Венеційського кінофестивалю '80.
1980 — Мій Краків / Mój Kraków / Mein Krakau, ФРН.
1981 — Спокуса / Versuchung, ФРН — Франція — Швейцарія.
1981 З далекої країни: Папа Іван-Павло II / Z dalekiego kraju / Da un paese lontano: Papa Giovanni Paolo II / From a Far Country: Pope John Paul II, Італія — Велика Британія.
1982 — Імператив / Imperatyw / Imperative, ФРН Франція. Приз на Венеційському кінофестивалі '82.
1982 — Ватикан — столиця культури, Італія.
1982 — Недоступна / Niedostępna/ Unerreichbare, ФРН.
1983 — Синьобородий / Sinobrody / Blaubart, ФРН — Швейцарія.
1984 — Рік спокійного сонця / Rok spokojnego słońca / A Year of the Quiet Sun, Польща — Західний Берлін — США. Приз Венеційського кінофестивалю '84
1985 — Парадигма / Paradygmat, ФРН.
1988 — Де б не був…/ Gdzieskolwiek jest, jeśliś jest… / Wherever You Are…, Польща — ФРН.
1988 — Заможність / Stan posiadania. Гран-прі на Міжнародному кінофестивалі в Страсбурзі '90.
1990 — Довга розмова з птахом / Długa rozmowa z ptakiem / Das lange Gesprech mit dem Vogel.
1990 — Наполеон, Марія Валевска / Napoleon, Maria Walewska, телесеріал.
1991 — Життя за життя: Максиміліан Кольбе / Życie za życie / Life for Life: Maximilian Kolbe, Польща — Західний Берлін.
1991 — Сьогоднішня Росія / Rosja dzisiejsza, ФРН — Франція — Росія — Польща.
1992 — Дотик руки / Dotknięcie ręki, Польща — Велика Британія.
1995 — Чвал / Cwał.
1996–2000 — Недільні оповідки / Opowiesci weekendowe, цикл фільмів для телебачення.
1996 — Чарівність / Urok wszeteczny (з циклу «Недільні оповідки»).
1996 — Слабка віра / Słaba wiara (з циклу «Недільні оповідки»).
1996 — Неписані закони / Niepisane prawa (з циклу «Недільні оповідки»).
1996 — Жіноча справа / Damski interes (з циклу «Недільні оповідки»).
1997 — Душа співає / Dusza śpiewa (з циклу «Недільні оповідки»).
1997 — Брат нашого Бога / Brat naszego Boga.
1997 — Останнє коло / Ostatni Krąg (з циклу «Недільні оповідки»).
1997 — Лінія затримки / Linia opóźniająca (з циклу «Недільні оповідки»).
2000 — Приховані скарби / Skarby ukryte (з циклу «Недільні оповідки»).
2000 — Життя як смертельна хвороба, що передається статевим шляхом / Życie jako smiertelna choroba przenoszona drogą płciową. Гран-прі XXII Московського міжнародного кінофестивалю — Золотий Святий Георгій.
2002 — Доповнення / Suplement.
2005 — Персона нон грата / Persona non grata.
2005 — Солідарність, Солідарність… / Solidarność, Solidarność…
2007 — Чорне сонце / Il Sole Nero.
2008 — Серце на долоні / Serce na dłoni.
2018 — Ефір / Eter