Станом на 1885 рік складалася з 21 поселення, 10 сільських громад. Населення — 7465 осіб (3764 чоловічої статі та 3701 — жіночої), 668 дворових господарства[1].
У наш час більша частина території колишньої Кухоцковольської волості входить до складу Рівненської області (Зарічненський, частково Володимирецький райони), менша — до складу Волинської області (Любешівський район).
Кухітська Воля — колишнє власницьке село, 1030 осіб, 84 двори, волосне правління, православна церква, каплиця, школа, вітряк. За 13 верст — садиба Борова, винокурний завод.
Борове — колишнє власницьке село, 823 особи, 66 дворів, православна церква, каплиця.
Біле — колишнє державне село при озері Біле, 398 осіб, 32 двори, православна церква, каплиця, школа.
Великі Цьолковичі — колишнє державне село при річці Стир, 392 особи, 29 дворів, православна церква.
Желізничка — колишнє державне село, 680 осіб, 70 дворів, православна церква, каплиця, школа.
Кухче — колишнє державне село при річці Веселуха, 432 особи, 32 двори, православна церква, каплиця.
Перекалля — колишнє власницьке село, 401 особа, 33 двори, православна церква, каплиця.
Пожог — колишнє державне село при річці Стохід, 136 осіб, 17 дворів, православна церква, цегельний завод.
Судче — колишнє власницьке село, 716 осіб, 116 дворів, православна церква, каплиця, синагога, єврейський молитовний будинок, ярмарок на день Трійці, 2 вітряки.
Примітки
↑рос. дореф.Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
Джерела
рос. дореф.Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.