Кулик (місячний кратер)
Кра́тер Кули́к (лат. Kulik) — великий метеоритний кратер у північній півкулі зворотного боку Місяця. Назву присвоєно на честь радянського спеціаліста з мінералогії та дослідження метеоритів Леоніда Олексійовича Кулика (1883—1942) й затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1970 році. Опис кратераНайближчими сусідами кратера Кулик є кратер Вольтьєр[en] на північному заході; кратер Столєтов[en] на півночі північному заході; кратер Фаулер на сході; кратер Гадомський на південному сході і кратер Шнеллер[en] на заході південному заході[2]. Селенографічні координати центра кратера 41°59′ пн. ш. 154°38′ зх. д. / 41.98° пн. ш. 154.63° зх. д., діаметр 60,5 км[3], глибина 2,5 км[4]. Кратер Кулик має форму, близьку до циркулярної, та значно зруйнований за час свого існування. Вал згладжений, у північній частині перекритий двома великими кратерами, східна частина внутрішнього схилу перекрита групою невеликих кратерів. Висота валу над навколишньою місцевістю сягає 1190 м[4], об'єм кратера становить приблизно 2800 км³[4]. Дно чаші рівне та має округлий центральний пік. Сателітні кратери
Див. також
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia