Крутиголовка звичайна[1], лем.ґівґач, ґівґор[2] (Jynx torquilla) — невеликий птах з рухливою шиєю, що належить до родинидятлових, хоча за зовнішнім виглядом більше нагадує горобцеподібних. Від інших дятлоподібних відрізняє ряд ознак: не довбає деревину; часто ходить по землі; живиться мурашками та їхніми личинками, є єдиним перелітним видом серед дятлоподібних Європи. Об'єднує крутиголовку з дятлоподібними перш за все будова ніг — два пальці обернені вперед і два назад; довгий клейкий язик; а також хвилеподібний характер польоту. В Україні гніздовий, перелітний птах.
Крутиголовка легко впізнавана за зовнішнім виглядом. Застигнутий зненацька птах розправляє хвіст, піднімає пір'я, опускає крила, при цьому обертає шиєю, очима та видає шиплячі звуки, роблячи випади.
Статевий диморфізм не виражений. Дорослий птах бурувато-сірий, з білуватою і чорною строкатістю; за очима темні смуги; через тім'я, шию і спину проходить темно-бура смуга; низ вохристо-білий, з бурою поперечною строкатістю; махові пера бурі, зі світло-бурими плямами; стернові пера заокруглені, бурувато-сірі, з темними смугами; дзьоб і ноги бурі. У молодого птаха оперення тьмяніше. Дзьоб зовсім не схожий на дзьоб інших дятлів; він у крутиголовки середніх розмірів і дещо загнутий на кінці.
Довжина тіла 16—17 см, розмах крил 25—27 см, вага 32—48 г.
В Україні гніздиться по всій території, крім високогір'я; мігрує скрізь.
Місця існування
Населяє мішані та листяні ліси з різновіковим деревостаном на сухих ґрунтах. Охоче оселяється в заплавних лісах. У хвойних лісах селиться біля узлісся, ялинових лісів уникає. Віддає перевагу острівним ділянкам лісів, узліссям, галявинам, вирубкам, де є невеликі групи дерев, кущі та трухляві пні. Нерідко вони гніздяться і на поодиноких деревах і біля околиць населених пунктів.
Чисельність
Чисельність в Європі оцінюється в 0,58—1,3 млн пар, в Україні — 35—55 тис. пар[3].
Гніздова біологія
На місця гніздування крутиголовки прилітають пізно — в середині — кінці квітня. Гніздяться окремими парами, що розміщуються на відстані не ближче 200 м одна від одної. Гніздо розміщує в дуплі, що видовбане дятлом, або у природних порожнинах стовбурів дерев, пнів тощо. Охоче заселяє штучні гніздівлі (шпаківні). Нерідко розпочинає гніздування в дуплах, зайнятих іншими дрібними птахами-дуплогніздниками (при цьому крутиголовка викидає яйця або навіть пташенят попередніх хазяїв). Висота розташування дупел 1—10 м (частіше 2—4). Справжнього гнізда не будує, відкладає яйця на наявний субстрат.
Відкладання яєць відбувається у травні. У повній кладці 7—10 яєць, зрідка 5—6, а в окремих випадках 11—12. Шкаралупа яєць біла, дещо блискуча. Насиджування продовжується 12—14 днів. Протягом року зазвичай одна кладка, проте при її втраті буває повторна. Новонароджені пташенята, як у інших дятлів, — голі, нижня щелепа довша за верхню, є п'ятковий мозоль. Вигодовування пташенят триває 18—19 днів.
Живлення
Основна їжа крутиголовок — різні види мурашок, їх личинки та лялечки, та інші дрібні комахи, яких вони здобувають, розриваючи мурашники та руйнуючи гнилі пні. Знайшовши мурашник, птах запускає в нього свій довгий і клейкий язик, стурбовані мурашки чіпляються в ниткоподібний язик і заковтуються птахом. Рідше крутиголовки поїдають попелиць, коників та інших комах.
↑BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України. — Київ, 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
Птицы Белоруссии: Справочник-определитель гнезд и яиц / М.Е. Никифоров, Б.В. Яминский, Л.П. Шкляров. — Минск : Выш. шк, 1989. — 479 с. — ISBN 5-339-00209-8.