Хатанга (річка)

Хатанга
Порт Хатанга. Кінець листопада.
Басейн річки Хатанга
73°11′14″ пн. ш. 106°12′25″ сх. д. / 73.187222222222° пн. ш. 106.20694444444° сх. д. / 73.187222222222; 106.20694444444
Витікзлиття річок Котуй та Хета
(р. Котуй — Плато Путорана, схили гори Котуйської — 1 510 м)[1]
• координати71°55′0″ пн. ш. 102°5′50″ сх. д. / 71.91667° пн. ш. 102.09722° сх. д. / 71.91667; 102.09722
(69°4′6″ пн. ш. 94°51′53″ сх. д. / 69.06833° пн. ш. 94.86472° сх. д. / 69.06833; 94.86472)
• висота, м1,2 м (1 250 м)[1]
ГирлоХатангська затока [1]
• координати73°7′56″ пн. ш. 106°8′31″ сх. д. / 73.13222° пн. ш. 106.14194° сх. д. / 73.13222; 106.14194
• висота, м0 м[1]
Похил, м/км0,005 м/км (0,76 м/км)
БасейнХатангська затока → Море Лаптєвих
Країни:Росія Росія
Красноярський край
РегіонКрасноярський край
ДовжинаХатанга 227 км
(Хатанга-Котуй 1 636 км)
Площа басейну:364 000 км²
Середньорічний стік3 320 м³/с (у гирлі)
max: 18 300 м³/с
Притоки:Novayad, Popigay Riverd, Хета, Котуй і Bludnayad
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Хатанга — річка у Східному Сибіру, протікає по території Красноярського краю в Таймирському Долгано-Ненецькому та Евенкійському районах Росії. Впадає у Хатангську затоку. Належить до водного басейну моря Лаптєвих.

Географія

Хатанга утворюється при злитті річок Котуй та Хета. Має довжину 227 км (від витоку Котуя — 1 636 км), площа басейну 364 тис. км². Впадає в Хатангську затоку моря Лаптєвих, утворюючи естуарій. Річка розташована на півночі Красноярського краю і протікає по Північно-Сибірській низовині в широкій долині, розбиваючись на окремі рукави (шириною до 3 км), на нижній ділянці ширина долини до 5 км, в руслі розташована велика кількість островів. У басейні Хатанги знаходиться близько 112 тисяч озер загальною площею 11,6 тис. км² (озерність становить 3,2%); густота річкової мережі — 0,45 км/км².

Гідрологія

Живлення річки переважно снігове. Повінь з кінця травня по серпень. Замерзає в кінці вересня — першій половині жовтня, розкривається в першій половині червня. Річний розмах коливань рівня води до 8,5 м, на нижній ділянці в межень спостерігаються припливи. Середньорічна витрата води в гирлі 3 320 м³/с, найбільша — 18 300 м³/с. Швидкість течії Котуя 0,6-1,1 м/с, Хатанги — 0,2-0,3 м/с.

Нижче наводиться діаграма витрати води середнього по місяцях, за 32 роки спостережень (з 1961 по 1994 роки) з контрольно-вимірювальної станції в селі Хатанга, за 217 км від гирла (75% водозбору), тут середня витрата води становить 2 516,78 м³/с.[2]

Притоки

Річка Хатанга разом з Котуєм приймає близько двох десятків приток, довжиною понад 100 км. Найбільші із них (від витоку до гирла):[3]

Назва притоки Довжина,
(км) 		Площа водозбірного басейну,
(км²) 		Відстань від гирла Хатанги,
(км) 		Витрата води,
(м³/с)
ліві притоки
Чангада 320 11 100 984
Тукалаан 270 8 160 799
Сабида 257 5 320 242
Хета 604 100 000 227 1370 (у гирлі)
Нова 411 16 500 161
Мала Балахня 173 4 160 66
праві притоки
Воєволі-Хан 184 11 600 1192
Мойєро 825 30 900 839
Котуйкан 447 24 300 461
Ерієчка 262 7 250 329
Блудна 186 3 930 37
Попігай 532 50 300 28 400 (у гирлі)

Господарське використання

На річці здійснюється промисловий вилов риби: ряпушки, омуля, муксуна, нельми, тайменя, гольця. Річка судноплавна, за 217 км від гирла розташований річковий порт Хатанга.

Береги Хатанги-Котуя малозаселені. Тут розташовано кілька невеликих населених пунктів (від витоку до гирла): Каяк, Хрести, Хатанга, Жданиха, Новорибне.

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г Річка Хатанга на TopoMapper.com. витік[недоступне посилання з липня 2019] (витік Котуя[недоступне посилання з липня 2019]), гирло[недоступне посилання з липня 2019]
  2. ↑ Arcticnet — Khatanga at Khatanga. Архів оригіналу за 16 березня 2012. Процитовано 10 травня 2013.
  3. ↑ Государственный водный реестр РФ: Река Хатанга (Котуй, Сейси) [Архівовано 28 грудня 2013 у Wayback Machine.] Процитовано: 2013-05-10 (рос.)

Посилання