|
Хета
Хета (рос. Хета) — річка у Східному Сибіру, на Крайній Півночі Росії, протікає по території Таймирського Долгано-Ненецького району Красноярського краю. Зливаючись з правою твірною, річкою Котуй, утворює річку Хатанга[4]. Належить до водного басейну річки Хатанги → моря Лаптєвих. ГеографіяРічка бере свій початок на плато Путорана при злитті двох річок: лівої твірної Аян та правої — Аяклі, на висоті 82 м над рівнем моря[1]. На всій протяжності річища Хета-Аян тече, в основному, на північний схід, у звивистому руслі. Долина в межах плато відносно вузька до 500—1500 м. При виході із плато, річка тече по Північно-Сибірській низовині, у широкій заболоченій долині, при цьому русло повертає на захід, а після впадіння Нижнього Холукена — на північ-північний схід. Після гирла Летов'є повертає на схід, а після гирла Боярки знову повертає на північний схід. Зливається з правою твірною, річкою Котуй на висоті в 1,0 м над рівнем моря[2], утворює річку Хатангу, за 227 км від її гирла. Протікаючи по Північно-Сибірській низовині, русло річки петляє, розбивається на рукави, утворюючи численні острови. В середній течії велика кількість перекатів, а в нижній — озер. Довжина річки 604 км. Від витоку (69°20′12″ пн. ш. 93°33′30″ сх. д. / 69.33667° пн. ш. 93.55833° сх. д., висота 465 м) лівої складової Аян (довжина 181 км), яка витікає з озера Аян — 785 км, а від витоку Маймечи (650 км) до гирла Хети — 793 км. Площа басейну 100000 км². Повне падіння рівня русла Хети від витоку до гирла становить 81 м, що відповідає середньому похилу русла — 0,13 м/км, від витоку Аян до гирла Хети — повне падіння становить 464 м, що відповідає середньому похилу русла — 0,59 м/км. Швидкість течії міняється в залежності від рельєфу, і коливається від 0,8-1,2 м/с, місцями 2,0-2,2 м/с — у гірській місцевості плато, до 0,4-0,6 м/с, місцями до 0,7-0,8 м/с — на рівнині (середня та нижня течія). Ширина русла у верхній течії доходить до 98-120 м, місцями до 210—335 м, при глибині до 1,3-1,5 м, місцями до 2,0-2,4 м. В середній течії ширина доходить до 250—560 м, місцями до 790—875 м, при глибині — 1,4-4,3 м. В нижній течії ширина коливається від 540—855 до 1490 м, при глибині — до 2,0-4,5 м, в гирлі до 9,0-10,0 м. Дно русла складається із твердих ґрунтових порід, місцями кам'янисте — у верхів'ї, в середній та нижній течії — в основному піщане[6]. Замерзає у кінці вересня — на початку жовтня, розкривається в кінці травня — на початку червня. Живлення змішане, з переважанням снігового. Середньорічна витрата води, у гирлі — близько 1370 м³/с. ПритокиРічка Хета приймає близько однієї сотні приток, довжиною понад 10 км. Найбільших із них, довжиною понад 50 км — 28, понад 100 км — 11 (від витоку до гирла):[7]
ОстровиРусло Хети всіяне великою кількістю островів, найбільші із них розташовані в нижній течії (від витоку до гирла): Песцьовий (24 км²), Тундровий (3,2 км²), Обрєзной (2,5 км²), Петра-Ари (1,5 км²), Ладейський (8,7 км²), Багнан (13,5 км²), Рижков (7,5 км²), Орелах (7,8 км²), Совхозний (8,0 км²), Байкалов (5,0 км²).[6] Населенні пунктиБасейн і береги річки малозаселені. На берегах розташовані кілька невеликих населених пункти, споруди (бараки) зимників та мисливські будиночки (від витоку до гирла): селища Камінь (нежиле), Волочанка, Катирик, Хета, Нова, навпроти гирла, на правому березі річки Котуй — селище Хрести. Див. такожПримітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
)/R46-071,072%20%20%20-82.jpg){kind=link}