Крумін Гаральд Іванович

Крумін Гаральд Іванович
Крумін Гаральд Іванович
Народився	21 липня 1894 ; село Сунцельн (Сунтажі) Ризького повіту Ліфляндської губернії, тепер Латвія
Помер	17 травня 1943 (48 років) ; Котлас, Архангельська область, РРФСР, СРСР
Громадянство	Росія, СРСР
Національність	латиш
Діяльність	журналіст
Знання мов	латиська
Партія	ВКП(б)
	; ; ;

Гаральд Іванович Крумін (Круміньш) (21 липня 1894(18940721), село Сунцельн (Сунтажі) Ризького повіту Ліфляндської губернії, тепер Латвія — 17 травня 1943, виправно-трудовий табір в Комі АРСР, тепер Республіка Комі, Російська Федерація) — радянський партійний діяч, журналіст, економіст, літератор, відповідальний редактор газети ««Экономическая жизнь», відповідальний редактор газети «Известия». Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) у 1930—1934 роках.

Біографія

Народився в родині сільського вчителя. У 1905 році закінчив парафіяльну школу і поступив в Ризьку гімназію.

Член Латиської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП(б)) з 1909 року.

У 1910 році під час обшуку у Гаральда Круміна знайдена нелегальна марксистська література, його виключили з гімназії і вислали під нагляд місцевого священика на острів Езель, де він продовжив вчитися в місцевій гімназії. Однак в 1912 році його виключили і з цієї гімназії за «неблагонадійність».

У 1913 році закінчив гімназію в Пернові (Пярну). Поступив на історико-філологічний факультет Петербурзького університету. Був одним з активних членів партійної організації латиського більшовицького району «Прометей» в Петербурзі. Публікував у «Правді» статті, замітки, кореспонденції.

У 1916 році після закінчення історико-філологічного факультету Петроградського університету знову зазнав переслідувань, нелегально проживав у Пскові. У 1916 році в Москві працював у підпільному латиському районі (Північна група) Московського комітету РСДРП(б) і Пресненського комітету РСДРП(б).

Після Лютневої революції 1917 року спільно з групою відомих латиських революціонерів організував видання органу латиських більшовиків газети «Соціал-демократ» і увійшов до складу її редакції.

Під час жовтневого перевороту 1917 року — член Міського районного військово-революційного комітету Москви, член Латиського революційного центру в Москві. Очолював колектив редакції «Известия ВРК Городского района» Москви, співпрацював у газеті «Деревенская правда».

З березня 1918 року — завідувач редакційно-видавничого відділу Вищої ради народного господарства РРФСР тв редактор журнал «Народное хозяйство».

У вересні 1919 — червні 1929 року — відповідальний редактор газети ««Экономическая жизнь». У 1921—1922 роках — член Ради праці і оборони РРФСР.

У серпні 1928 — липні 1930 року — член Бюро редакції газети «Правда».

26 липня 1930 — 24 квітня 1931 року — відповідальний редактор газети «Известия».

З травня 1931 року — заступник голови Уральської обласної контрольної комісії ВКП(б).

У 1932 — січні 1934 року — голова Уральської обласної планової комісії та заступник голови виконавчого комітету Уральської обласної ради.

У січні 1934 — серпні 1935 року — голова Челябінської обласної планової комісії та заступник голови виконавчого комітету Челябінської обласної ради.

У серпні 1935 — 1937 року — заступник головного редактора Великої Радянської Енциклопедії, відповідальний редактор журналу «Проблемы экономики», лектор Вищої школи партійних організаторів при ЦК ВКП(б) та лектор Інституту заочного навчання при ЦК ВКП(б).

У січня 1938 року заарештований органами НКВС. Засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР засуджений до 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах. Відбував покарання Котлаському таборі в Комі АРСР, де загинув 17 травня 1943 року.

Посмертно реабілітований в 1955 році.