Походження назви веде свій початок від слов'янського свята Красної гірки. В журналі історії-політики-літератури під назвою "Вісник Європи", 174 том, 30 рік, том IV, на стор. 153, виданому в Петербурзі 1895 року зазначено наступне:
В південно-західному краї серед білорусів і малорусів, напередодні Юр'ївого дня, 22 квітня, святкується "Ляльник" або "Красна Гірка". Вибравши серед усіх найкращу дівчину, дівчата-хороводниці перев'язують їй шию, руки й ноги різною зеленню, а на голову одягають вінок із свіжих квітів. Її садять на деренову лавку, на яку з однієї сторони стоїть глечик з молоком, сиром, маслом, яйцями, сметана, творог, а з іншої — хліб; їй до ніг кладуть декілька вінків із свіжої зелені. Прикрашена дівчина зветься: Ляля. Хороводниці танцюють навколо лялі і співають пісні, в яких вона характерезується як подателька, вгожа і кормилиця. Ляля роздає всім дівчатам почергово молоко, сир та ін. Потім знову пісні та пляски. В завершення гри Ляля кидає вінки, які дівчата стараються схопити на льоту. Ці вінки ховаються дівчатами до наступної весни. Краса Лялі навіть увійшла в прислів'я: "Пригожа, як Ляля".
В книзі "Труди товариства любителів російської словесності при імператорському московському університеті" виданій в Москві в 1821 році на ст. 69, 70, 71 зазначено, що Красна Гірка, а саме назва походить від червоноватого кольору трави, якою зазвичай вкриваються холми та пригорки на початку весни, а вірогідніше від "краси", в якому значенні слово "красний" вживається досі в народній мові. На Красну Гірку закликають весну, а також перед заходом сонця збираються на ближній холм чи пригірку та стають в струнке коло і починають в честь весни свою пісню, а в продовження найстарша тримає круглий хліб та червоні яйця. Царівну Ладу прославляють і досі на Поділській землі коло Межибожа та під Берестом.
Отже назва села походить від першого свята весни Красної гірки, 22 травня, на якому прославляли зеленачку (весну).
Історія
Виникнення села за часів польського панування відносять до XVIII століття, коли цими землями володів магнат Францішек Салезій Потоцький, хоча деякі краєзнавці називають датою заснування 1569 рік. Про давність заселення цієї місцевості свідчать знахідки предметів трипільської культури та скіфські поховання (в околицях села є 11 курганів).
У 1766 році була збудована перша дерев'яна церква, яка невдовзі згоріла. Кам'яний храм, зведений у 1822-1862 роках, був зруйнований за радянських часів.
Нескорений «Спартак». Фотоальбом / Автор тексту Віктор Олексійович Погрібний. Фото та упорядкування Івана Миколайовича Корзуна. — Київ : «Мистецтво», 1982. — 48 с. — 25 000 прим.(укр.)(рос.)