Кравчик довгохвостий

? Кравчик довгохвостий
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Тамікові (Cisticolidae) Рід: Кравчик (Orthotomus) Вид: Кравчик довгохвостий
Біноміальна назва
Orthotomus sutorius (Pennant, 1769)
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Motacilla sutoria Pennant, 1769
Посилання
Вікісховище: Orthotomus sutorius Віківиди: Orthotomus sutorius EOL: 920712 ITIS: 561738 МСОП: 22714982 NCBI: 98142

Кра́вчик довгохвостий[2] (Orthotomus sutorius) — вид горобцеподібних птахів родини тамікових (Cisticolidae). Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії.

Опис

Довгохвостий кравчик

Довгохвості кравчики

Гніздо довгохвостих кравчиків

Кладка яєць

Довжина птаха становить 10-14 см, враховуючи відносно довгий хвіст довжиною 4-5 см, вага 6-10 г. Крила короткі, округлі, хвіст направлений догори і часто смикається, лапи міцні, дзьоб гострий, на кінці дещо вигнутий. Лоб і тім'я іржасто-руді, верхня частина тіла переважно оливково-зелена, нижня частина тіла кремово-біла. Під час співу довгохвості ткачики демонструють гору темну шкіру на горлі. Виду не притаманний статевий диморфізм, хоча під час сезону розмноження центральні стернові пера у самців довші. Молоді птахи мають дещо тьмяніше забарвлення[3][4][5].

Підвиди

Виділяють дев'ять підвидів:[6]

• O. s. guzuratus (Latham, 1790) — від Пакистану до центральної і південної Індії;
• O. s. patia Hodgson, 1845 — тераї в гімалайських передгір'ях, від Непалу до західної М'янми;
• O. s. luteus Ripley, 1948 — гори Північно-Східної Індії;
• O. s. inexpectatus La Touche, 1922 — від східної М'янми і Юньнаню до північного Індокитаю;
• O. s. longicauda (Gmelin, JF, 1789) — південно-східний Китай, Хайнань і північний В'єтнам;
• O. s. maculicollis Moore, F, 1855 — південно-східна М'янма, південний Індокитай, Малайський півострів і острови Ріау;
• O. s. edela Temminck, 1836 — Ява;
• O. s. fernandonis Whistler, 1939 — нагір'я Шрі-Ланки;
• O. s. sutorius (Pennant, 1769) — низовини Шрі-Ланки.

Поширення і екологія

Довгохвості кравчики мешкають в Пакистані, Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, М'янмі, Таїланді, Китаї, Лаосі, В'єтнамі, Камбоджі, Малайзії, Індонезії та на Шрі-Ланці. Вони живуть на узліссях вологих тропічних лісів, в рідколіссях і чагарникових заростях, на полях і плантаціях, в парках і садах, поблизу людських осель[7]. Зустрічаються поодинці або парами. Живляться комахами, зокрема жуками, а також нектаром Bombax і Salmalia.

Сезон розмноження в Індії триває з березня по грудень, з піком у червні-серпні, що припадає на сезон дощів. На Шрі-Ланці довгохвості кравчики розмножуються протягом всього року, з піками з березня по травень та з серпня по вересень[8]. Вони проколюють края широкого листя і «зшивають» їх за допомогою рослинних волокон або павутиння, після чого конус, що утворився з листя, встелюють м'яким рослинним матеріалом[9][10][11]. В кладці 3 яйця, інкубаційний період триває 12 днів[12][13]. Пташенята покидають гніздо через 14 днів після вилуплення, за ними доглядають і самиці, і самці[14]. Довгохвості кравчики іноді стають жертвами гніздового паразитизму сіроволих кукавок.

В культурі

Довгохвостий кравчик на ім'я Дарзі є одним з головних персонажів у оповіданні Редьярда Кіплінга «Ріккі-Тіккі-Таві»[15].

Примітки

1. BirdLife International (2016). Orthotomus sutorius. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 16 квітня 2022.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Ali, Salim; Whistler, Hugh (1939). The birds of Central India. Part I. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 41 (1): 82—106. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
4. Cave, Walter A. (1913). The Birds of Colombo. Spolia Zeylanica. 8: 94—115.
5. Ali, S.; Ripley, S.D. (1997). Handbook of the birds of India and Pakistan. Т. 8 (вид. 2nd). Oxford University Press. с. 78—84. ISBN 0195636570.
6. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Grassbirds, Donacobius, tetrakas, cisticolas, allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
7. Andheria, A. P. (2002). Roosting behaviour of common tailorbird Orthotomus sutorius (Pennant). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 99: 312—315. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
8. Rasmussen, P.C.; Anderton, J.C. (2005). Birds of South Asia: The Ripley Guide. Vol. 2. Smithsonian Institution & Lynx Edicions. с. 477.
9. Wood, Casey A. (1925). The nest of the Indian tailor bird. Smithsonian Report. с. 349—354.
10. Neelakantan, K.K. (1976). On some nests of the Tailor Bird (Orthotomus sutorius). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 73 (2): 396—400. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
11. Briggs, F.S. (1929). A note on the breeding of the Tailor Bird Orthotomus sutorius. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 33 (3): 710—712. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
12. Tiwari, J.K.; Anupama (2006). Nest structure variation in Common Tailorbird Orthotomus sutorius in Kutch, Gujarat (PDF). Indian Birds. 2 (1): 15. Архів оригіналу (PDF) за 20 липня 2011. Процитовано 4 жовтня 2009.
13. Whistler, Hugh (1949). Popular Handbook of Indian. Birds Edition 4. Gurney and Jackson. с. 167—168.
14. Neelakantan, K.K. (1976). On a nesting pair of Tailor Birds (Orthotomus sutorius). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 73 (1): 219—221. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
15. Finn, Frank (1904). Birds of Calcutta. Thacker, Spink & Co. с. 34—38.

Джерела

• Sen, S.N. (1947). An early nest of the Tailor Bird [Orthotomus sutorius (Pennant)]. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 47 (1): 159—160. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
• Green, E.E. (1899). Birds tapping at window-panes. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 12 (2): 415. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
• Fernando, H.F. (1913). Note on "Orthotomus sutorius" – the Indian Tailor Bird. Spolia Zeylanica. 8 (32): 300—302. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.