Косівка (Білоцерківський район…

село Косівка
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Білоцерківський район
Тер. громада	Володарська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA32020030140081853
Основні дані
Засноване	1342
Перша згадка	1342 (683 роки)
Населення	▼ 430 (01.01.2021)
Поштовий індекс	09353
Географічні дані
Географічні координати	49°28′16″ пн. ш. 29°45′11″ сх. д.H G O
Середня висота; над рівнем моря	183 м
Місцева влада
Карта
	Косівка
	Косівка
Мапа
	Косівка у Вікісховищі

Косі́вка — село в Україні, у Володарській селищній громаді Білоцерківського району Київської області. Розташоване в місці впадіння річки Коса в річку Рось за 15 км на південний захід від селища Володарка. Через село проходить автошлях Р17. За 3 км на захід від села розташоване Косівське водосховище. Населення становить 430 осіб (станом на 1 січня 2021 р.).^[2]

Історія

Перша однокласна школа в с. Косівка була заснована у 1874 році. Діяла вона під наглядом церкви. Уроки вели дяк і піп.

У 1887 році при церкві Покрови в с. Косівка громадою була заснована церковноприходська школа. Учителем був Даргоманов. У школі читались граматика (краснописаніе), арифметика, історія, Закон Божий, який читав настоятель Покровської церкви. Заняття в школі були від Покрови до Великодня (14 жовтня — 25 квітня). У школу переважно ходили хлопчики, дівчаток у школу не пускали.

У 1913 році парафію церкви прийняв В'ячеслав Крижанівський (за свідченнями, брат Крижанівського — соратника Леніна).

У 1913 році в селі були організовані два товариства: громадське і кредитне, які в 1914 році побудували в селі Банк — комерційний та школу "Семикласне училище (ці приміщення ще досі існують).

У 1915 році, коли розгорнулася революційна пропаганда проти самодержавства, священик Крижанівський під тиском поліції змушений був піти в підпілля і виїхати із села.

У 1915 році в село призначений священиком Яків Богачевський. Він, будучи прогресистом, продовжив справу попередника в громадській роботі. З 1916 по 1922 рік із семикласного училища було випущено 72 випускники. Більшість учнів була з інших сіл. Після революції, починаючи з 1917 по 1927 рік, знову в Косівці була організована початкова школа (4 класи).

У 1927 році наказом облвно Київської губернії було утворено другу в районі (окрім Володарки) семирічну школу.

Перед війною, в 1936—1941 роках, школа зіграла велику роль у становленні культури на селі. Особливо часто на сцені сільського клубу школа показувала драматичні вистави класиків української драматургії: «Наймичка», «Назар Стодоля», «Сто тисяч», «Хазяїн», «Москаль — чарівник», «Наталка Полтавка».

Під час окупації школа була зайнята під управу. Пізніше в приміщенні обладнали майстерню по плетенню солом'яних лаптів для німецької армії.

Підручники були знищені, проте парти збереглися до 1944 року.

Під час окупації, в 1942 році, староста Козачук Овер'ян спробував відкрити школу для 1-3 класів. Але така школа існувала з вересня по грудень, німці закрили її. За час навчання діти вивчили кілька колядок та молитов.

З 31.12.1943 на 1.01.1944 року село було звільнено від нацистських загарбників.

12 січня 1944 року відбулися батьківські збори.

У 1980 році директором школи була призначена Корінчук Олена Миколаївна. При ній збудовано нову школу на 250 місць, із центральним опаленням, водогоном, спортзалом кухнею та їдальнею, майстернею.

З 2000 року при школі працює підготовча група. Школа перейменована у Косівське навчально-виховне об'єднання «Школа І-ІІ ступенів — дитячий садок».

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[3]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	639	97.41%
російська	14	2.13%
румунська	3	0.46%
Усього	656	100%

Пам'ятки історії та архітектури

Будинок кредитно-кооперативного товариства, 1913—1914 років.

Галерея

Вулиця 30-річчя Перемоги
Сільська рада
Школа
Будинок культури
Церква (колишнє кредитно-кооперативне товариство 1914 р.)
Косівське водосховище на річці Рось
Пам'ятник на честь воїнів-односельців

Відомі люди

Бричка Віталій Вікторович (1994—2022) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Захаров Володимир Сергійович (1998-2025) - оператор десантно-штурмового взводу, учасник російсько-української війни.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Примітки

↑ Мартиролог, Київська, стор. 310
↑ Державна служба статистики України. Чисельність наявного населення (за оцінкою) по регіонах, районах, територіальних громадах та населених пунктах на 1 січня 2021 року. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022 року.
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

https://web.archive.org/web/20140508043015/http://mari.kiev.ua/Chep_Ukr_archit_Site.pdf
Київщина туристична: Путівник/ Ред. В. Г. Романчишин. — Київ: Світ успіху, 2009. — 462 с. - ISBN 978-966-8352-33-1
Чепелик, В. В.
Бесіди про українську архітектуру / В. В. Чепелик ; ред. А. О. Пучков ; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ: Фенікс, 2013. — 224 с. : іл.
http://volodarka-rda.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=167:2012-04-11-12-15-23&catid=76:2012-04-11-09-29-46&Itemid=109^{[недоступне посилання]}
http://www.kosivka-nvo.edukit.kiev.ua/istoriya_sela_kosivki/ [Архівовано 28 грудня 2016 у Wayback Machine.]
http://konesh.ru/selo-berezna-volodarsekogo-rajonu-kiyivsekoyi-oblasti-stranica-4.html [Архівовано 24 березня 2017 у Wayback Machine.]

Чепелик, В. В.

Бесіди про українську архітектуру / В. В. Чепелик ; ред. А. О. Пучков ; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ: Фенікс, 2013. — 224 с. : іл.

На автошляху в напрямку Київ-Вінниця при в'їзді в село є Пам'ятник жертвам голодомору, с. Косівка (посилання на літературу: Київщина туристична: Путівник/ Ред. В. Г. Романчишин. — Київ: Світ успіху, 2009. — 462 с. — ISBN 978-966-8352-33-1 (С. 235.— фото), який створив житель села Зоренко Іван Якович.