|
Храпачі
Храпачі́ — село в Україні, в Білоцерківському районі Київської області. Входить до складу Білоцерківської міської громади. Населення становить 467 осіб. НазваВ минулому місцина називалася Роток Горний. 1652 року в податковому реєстрі Білоцерківшини згадуються села «Rutek pod Miastem», «Pieszczana», та «Rutek Gorny alias Chrapacze». Назва польською мовою зустрічається як Hrapacze[1] або Chrapacze[2]. Назва Храпачі пішла від прізвища козацької родини, що мешкала тут[3], що перекладається як Викрадачі. За часів Б.Хмельницького цей рід був дуже численним. У реєстрі козаків Білоцерківського полку 1649 року значаться рядові козаки: Петро (Петро), Юсько, Іван, Васько (Василь) Хропачі, Петро Храпаченко, Іван Храпач у Чорнокамінській сотні. Остання згадка про представника роду Храпачів, які мешкали в селі, належать до 1652 року, коли там проживала «вдова Храпачиха»[4]. Історія.jpg) У «Сказаниях о населенных местностях Киевской губернии или статистические, исторические и церковные заметки обо всех деревнях, селах, местечках и огородах, в пределах губернии находящихся» відомий краєзнавець Лаврентій Похилевич пише, що Храпачі — село в 10-ти верстах від Білої Церкви в степу, по річці Роток. Село це складається з чотирьох частин або кутків, поділених невеликими смугами полів, які мають особливі найменування: Соколівка, Глушки, Скребиші і власне Храпачі. Жителів обох статей 1702 (в Храпачах і Скребишах, поділених тільки річкою 988, в Глушках вище по річці на 1 версту 291, в Соколівці, версти дві ще вище 423) і понад те римських католиків 92. Між кутками Соколівка і Глушко є стародавнє городище оточене з трьох сторін Ротком і болотами, а з четвертої земляним валом з ровом, довжиною в 340 сажнів. Всього простору в ньому 136 десятин 400 сажнів. На цьому місці, за переказами, знаходився колись місто Соколів. Поблизу із західного боку Соколова, де нині куток Соколівка, на крутому березі є інше невелике земляне укріплення, що укладає в собі тільки півтори десятини простору[5]. У 1896 році зведена дерев'яна церква святого Архістратига Михайла. Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 259 жителів села[6] Німецько-радянська війна19 липня 1941 року села Пологи, Глушки, Скребиші зайняли військові 6-й СК 159сд 6-ї армії, які відступали з напрямку Білої Церкви [7]. 20 липня 1941 року 6-й СК 159сд тримає оборону на рубежі Лосятин, Олійникова Слобода, маючи перед фронтом до полку мотопіхоти ворога з танками [8]. 22 липня 1941 року 6-й СК 159сд обороняв рубіж Олійникова Слобода, Антоновка[9]. 24 липня 1941 року радянські війська зайняли Скребиші, вели бій за Глушки[10]. 26 липня 1941 року 6-й СК 159сд відступає під натиском ворога, займає рубіж Яцьки, Макіївка, Семенівка[11]. З цього часу Храпачі перебували під німецькою окупацією. Відвоювання від окупантів відбувалося під час Житомирсько-Бердичівської наступальної операції військами 86сп, 42сп, 21сп 180 сд 27 армії. 1 січня 1944 року сили 180 сд зайняли позиції у Черняхівці та на на схід від Саливонки на висоті 188,7 м для наступу на Лосятин. Під потужним вогнем ворога вояки відступили до Черняхівки. 2 січня 1944 року радянські вояки зайняли частину Лосятина та курган на схід від Лосятина, ворог відійшов на рубіж Олійникова Слобода-Скребиші. 3 січня 1944 року взяли західну частину Лосятина, атакували ворога на рубежі Олійникова Слобода. Ворог зустрів щільним кулеметним вогнем, та вогнем прямим наведенням з чотирьох танків Ferdinand. Підрозділи повернулись на початкові позиції. 4 січня 1944 року вночі після масованої артпідготовки на схід від Лосятина, радянські воїни пішли у наступ і взяли Олійникову Слободу та позиції за 800 м на північ від Антонівки. 5 січня 1944 року на світанку 86сп увійшов у Храпачі та висунувся у бік рубежу радгоспу імені Калініна. Інші підрозділи під потужним мінометним вогнем ворога підійшли до північно-західної частини Антонівки. Пам'ятки, визначні місцяЦерква святого Архістратига МихайлаЦерква святого Архістратига Михайла згадується у візитах 1740 і 1746 років Білоцерківського деканату як така, що давно існувала; при чому побудова тодішньої дерев'яної церкви віднесено до 1730 року. Коли ця вона занепала, на її місці у 1847 році збудована нова дерев'яна з вживанням деяких придатних матеріалів від старої. За штатом вона належала до 5-го класу; землі мала 42 десятини. У 1896 році була зведена нинішня дерев'яна Свято-Михайлівська церква в єпархіальному стилі. Церква п'ятизрубна, хрещата в плані, будівлю якої увінчував купол. У XIX столітті до церкви святого Архістратига Михайла були приписані села Храпачі, Соколівка, Глушки, Скребиші, які належали до Гребінківської волості Васильківського повіту Київської губернії[12]. У 1930-х роках більшовики знесли верхи та розмістили в будівлі сільський клуб. У 1992 році сільрада повернула церква вірянам. У 1992—2023 роках релігійна громада святого Архистратига Божого Михаїла належала до УПЦ МП. 26 червня 2023 року місцева релігійна громада перейшла з УПЦ МП до Православної церкви України. 25 грудня 2023 року у Свято-Михайлівському храмі спалахнула пожежа. Рятувальники гасили вогонь на площі 300 м² упродовж півтори години. Попередня причина займання — коротке замикання. Остаточні результати до поліції нададуть експерти[13]. Відомі люди
Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
