Костянтин Друнгарій
Костянтин Друнгарій або Костянтин Вавуцик (грец. Κωνσταντίνος Βαβούτζικος; ? — 6 березня 845) — візантійський воєначальник з роду Вавуцик, імператорський родич та один з так званих 42 мучеників Аморійських. Час та місце народження Костянтина невідомі. За джерелами відомо лише те, що він був чоловіком сестри Феофілової дружини, імператриці Феодори, яку звали Софією[1]. Схоже, він належав до родини, що мала тісні зв'язки з Аморійською династією та походила з Пафлагонії[2]. Відомо також, що він досяг високого положення в армії, хоча джерела не згодні між собою, щодо його рангів та посад. Так, Продовжувач Феофана називає Костянтина патрикієм, Лев Граматик також друнгарієм, а Скіліця магістром. Виходячи з того, що Костянтин згадується, як найзнатніший серед мучеників, припускається, що він був патрикієм за рангом і друнгарієм вігли за посадою, магістром же на час свого одруження з Софією. Під час взяття Аморію у 838 році, куди він був посланий на підмогу серед інших воєначальник гвардії імператором Феофілом, військами халіфа аль-Мутазима він разом із іще 42 особами потрапив у полон. Був страчений у Самаррі 6 березня 845 року. Після страти став вшановуватись разом із побратимами, як мученик за християнську віру. День пам'яті, як на Заході, так і на Сході припадає на 6 березня[3][4]. Родичем Костянтина був Феодосій Вавуцик, патрикій і посол того ж імператора Феофіла до західних держав. ПриміткиБібліографія
|
Portal di Ensiklopedia Dunia