Костянтинівка (Вінницький район)
Костянти́нівка — село в Україні, у Турбівській селищній громаді Вінницького району Вінницької області. Населення становить 749 осіб. До 2020 було центром сільської ради, до складу якої також входили села Чупринівка та Петрівка. Село розташоване вздовж річки Тиха Руда. В селі була церква, яка побудована в 1852 році.[1]. У 2012 році завершилось будівництво православного храму Київського патріархату св. Іоанна Богослова. В селі є школа I—II ступенів. Знак-символЗнак-символ с. Костянтинівка належить до типу так званих «промовистих» гербів і відображає легенду про заснування Костянтинівки й сусідніх сіл. У руках козака здіймається жовто-блакитне знамено, як символ військової слави наших предків. Унизу щита — гроно калини, символ рідної землі (біля Костянтинівки є топонім Калиновий Яр). Обрамлення — у вигляді колосся, що відображає землеробське заняття поселенців. Основні барви герба — синій (символізує багатство місцевих ставків і природи) та срібний. Після Староприлуцького він став другим новітнім гербом на Вінниччині. ІсторіяЛегенда розповідає, що в героїчні часи боротьби українського народу зі шляхтою і татарами поселилися на горбистій місцевості, яка нині зветься Ковалівкою, три козаки: Костянтин, Петро і Чуприну. Поки була небезпека нападів, вони використовували переваги цієї місцевості для оборони рідної землі. Після припинення спустошливих нападів козаки, поховавши мушкети, приступили до мирної праці. Роз'їхалися вони з пагорба в різні сторони і заклали свої господарства на берегах річки. У мирний край наїжджали нові переселенці, і незабаром біля козацьких дворів виникли села, які назвали іменами козаків: Костянтинівкою, Петрівкою і Чупринівкою. Втім, легенда про заснування не більше ніж вигадка, та ж Петрівка отримала свою назву від власника — поміщика Петра Боржецького, імовірно, що й Костянтинівка за тогочасною традицією носить ім'я або поміщика-засновника, або його управлінця. Не кажучи, що всі ці назви фіксуються не раніше половини 18 століття, коли козаки залишились тільки на Лівобережжі. Надворні ж козаки Божецького — це, у масі, не більш ніж місцеві селяни, що виконували поліцейсько-ополченські функції при пану і до козаків Війська Запорізького не мають відношення. НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
Відомі людиНародилися
Галерея
Див. такожПримітки
Джерела
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia