Костанайська область
Костана́йська о́бласть — область у складі Казахстану. Розташована в північній частині Казахстану. Площа 195,9 тисяч км². Населення 886 300 осіб (2009): казахи, росіяни, українці та інші. Міського населення 35 %. Має 4 міста. Центр — місто Костанай. ІсторіяОбласть утворена 29 липня 1936 року у складі 11 районів Актюбінської області та Прісногірковського району Карагандинської області. 29 червня 1938 року відбувся обмін сільрадами між Прісногірковським та сусіднім Прісновським районами Північноказахстанської області: до складу Прісногірковського району увійшла Кургамиська сільрада, а до складу Прісновського району — Єкатериновська та Усердинська сільради. 26 грудня 1960 року Кустанайська область увійшла до складу новоствореного Цілинного краю. 2 січня 1963 року до складу новоствореного Тимірязєвського району Північноказахстанської області увійшли частина Прісногірковського району. 26 серпня 1963 року до складу Прісновського району Північноказахстанської області було передано Каракамиську сільраду Дем'яновського району. У червні 1988 року до її складу відійшли Амангельдинський, Амантогайський, Аркалицький, Джангельдинський і Октябрський райони колишньої Тургайської області. Географія і кліматТериторія області характеризується відносно рівнинним рельєфом. Північну частину займають південно-східна околиця Західно-Сибірської низовини, на південь від неї розташовується Тургайське плато; на заході області — хвиляста рівнина Зауральського плато, а на південному заході відроги Сариарки. Головні річки: Тобол і Тургай. Багато озер. Ґрунти чорноземні, каштанові, буроземні. Область багата лісами. Корисні копалини: залізна руда, боксити, титан, свинець, нікель, буре вугілля, мірабіліт, кухонна сіль. Клімат різко континентальний і украй посушливий. Зима тривала, морозна, з сильними вітрами і завірюхами, літо спекотне, сухе. Пересічна температура січня −18, −17°C, липня +19— +24 °C. Річна кількість опадів 250—300 мм на півночі області і 240—280 мм на півдні. Вегетаційний період 150—175 діб на півночі і 180 діб на півдні. ЕкономікаПровідна галузь промисловості — гірничодобувна (Соколовсько-Сарбайський і Джетигаринський гірничозбагачувальні комбінати, Тургайські бокситові рудники). Механічні заводи. Підприємства легкої і харчової промисловості (швейна фабрика, шкірно-взутєвий комбінат, м'ясокомбінати, борошномельні, масробні та хлібні заводи). В Кустанаї працюють завод штучного волокна, комбінат залізобетонних виробів. Вирощуюють зернові (пшеницю, ячмінь, просо), технічні (соняшник), овочево-баштанні. Тваринництво м'ясо-молочне; на півдні м'ясововнове. Довжина залізниць 1 000 км. Розвинутий автомобільний транспорт. НаселенняНаселення — 833643 особи (2021; 885570 у 2009, 1017088 у 1999, 1213097 у 1989). На території Костанайської області проживає понад сто національностей і народностей. За станом на 1 жовтня 2010 року населення області становило 882 018 чол.[4] За переписом населення 2009 року частка росіян становила — 42,98 %, казахів — 37,14 %, українців — 9,58 %, німців — 3,16 %, татар 1,92 %, білорусів 1,71 % інших національностей — 3,51 %. Щільність населення — 4,5 осіб на один квадратний кілометр. Найбільш щільно населені міста Костанай, Рудний і Лісаковськ, найменш — південні райони області, щільність у яких становить від 0,4 до 0,8 осіб на один квадратний км.
Національний склад населення області у розрізі адміністративних одиниць станом на 2010 рік (%):
Адміністративний поділ
Найбільші населені пунктиНаселені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:
ОсвітаПедагогічний інститут, 8 середніх спеціальних навчальних закладів. КультураДраматичний театр, краєзнавчий та геологічний музей. Охорона здоров'яКумисолікувальний санаторій (с-ще Боровський). Примітки
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Костанайська область
|
Portal di Ensiklopedia Dunia