Косиков Олексій Іванович

Олексій Іванович Косиков
Країна СРСР СРСР
Україна Україна
Народження 25 лютого 1949(1949-02-25)
Смерть 7 березня 2023(2023-03-07) (74 роки)
Київ, Україна
Титул майстер спорту СРСР (1973)

Олексі́й Іва́нович Косиќов (25 лютого 1949(19490225) — 7 березня 2023, Київ) — український шахіст, майстер спорту СРСР (1974), заслужений тренер України із шахів.

Біографія

Олексій Косиков — видатний український шахіст, тренер і педагог, який зробив значний внесок у розвиток шахів у країні. Майстер спорту СРСР та України, він був не лише сильним гравцем, а й наставником поколінь шахістів. Випускник Київського політехнічного інституту. Тренер Республіканської шахово-шашкової школи «Авангард» з 1976 року, у 1990—2000 роках — старший викладач Київського інституту фізичної культури і спорту.

Олексій Косиков виступав за ДСТ «Авангард», ставши переможцем фінального турніру цього спортивного товариства у 1972 році. Учасник численних змагань, зокрема:

  • відбіркових турнірів чемпіонатів СРСР (1975, 1977, 1978, 1979);
  • п'яти фінальних турнірів чемпіонатів України (1974—1998), де найкращим результатом був розподіл 4—5 місць (5-е — за додатковим показником) у 1988 році.
  • чемпіонатів Києва, де здобував титул чемпіона у 1987 (поділ 1—4 місць), 1993 та 1998 роках, а також ставав срібним призером у 1980, 1989 та 2002 роках.

Проте найбільший внесок Косиков зробив як тренер. Він виховав цілу плеяду гросмейстерів, серед яких Олена Седіна (дворазова чемпіонка України, Італії, Швейцарії), Дмитро Комаров (чемпіон України), Володимир Баклан (чемпіон України), Вадим Малахатько, Спартак Височин, Андрій Зонтах, Тетяна Меламед (чемпіонка України), Тетяна Костюк (віцечемпіонка України), Олексій Кислинський, Ольга та Катерина Должикови (дворазова чемпіонка України). Загалом його школа дала світу 11 міжнародних гросмейстерів[1].

За свою кар'єру він опублікував низку праць з шахової теорії, включаючи книги «Комбінації в шахах» (1983) та «Елементи шахової стратегії» (2009). Його тренерські принципи та стиль виховання сформували власну школу гри, а його учні — «косиковці» — відзначалися глибоким стратегічним мисленням та технічною майстерністю.

Заслужений тренер України, Косиков залишив вагомий слід у шахах, не лише формуючи гравців, а й розвиваючи шахову культуру в Україні.

Турнірні результати

Результати виступів у чемпіонатах України

Олексій Косиков зіграв у п'яти фінальних турнірах чемпіонатів України, набравши загалом 40 очок з 65 можливих.

Рік Місто Турнір + = Результат Місце
1974 Львів 43-й чемпіонат України 8½ з 13 5—8
1978 Ялта 47-й чемпіонат України 6 3 6 9 з 15 5—6
1980 Харків 49-й чемпіонат України 8 з 13 10—16
1988 Львів 57-й чемпіонат України 6 4 5 8½ з 15 5
1989 Ворошиловград Півфінал 58-го чемпіонату України 5 6 4 7 з 15 8—10
1998 Алушта 67-й чемпіонат України 6 з 9 19

Інші турніри

Рік Місто Турнір + = Результат Місце
1972 Першість ДСТ «Авангард»[2] 9 з 13 Gold—3
1973 Київ Першість ДСТ «Авангард»[3] 9 з 13 5—6
1973 Київ Чемпіонат Києва[4] 7 з 13 5—6
1974 Київ Першість ДСТ «Авангард»[5] 4½ з 13 12
1975 Челябінськ Відбірковий турнір 43-го чемпіонату СРСР[6] 2 5 6 5 з 13 54—57
1977 Бєльці Відбірковий турнір 45-го чемпіонату СРСР[7] 6 5 2 7 з 13 19—30
1977 Львів Меморіал Штейна 6 5 2 7 з 13 6—7
1977 Київ Чемпіонат Києва[8] 9 з 15 4—7
1978 Даугавпілс Відбірковий турнір 46-го чемпіонату СРСР[9] 6 4 3 7½ з 13 14—17
1978 Київ Першість ДСТ «Авангард»[10] 7 з 13 8—9
1979 Бєльці Відбірковий турнір 47-го чемпіонату СРСР[11] 4 6 3 5½ з 13 45—50
1980 Київ Чемпіонат Києва[12] 10 з 15 Silver — 3
1987 Київ Чемпіонат Києва[13] 8½ з 13 Gold — 4
1989 Київ Чемпіонат Києва[14] з 13 Silver
1993 Київ Чемпіонат Києва з Gold
1998 Київ Чемпіонат Києва[15] 7 1 3 8½ з 11 Gold
1999 Київ Чемпіонат Києва[16] 7 3 1 7½ з 11 5
2000 Київ Чемпіонат Києва[17] 6 3 2 7 з 11 7
2000 Київ Меморіал Якіра Курасса[18] 7 0 2 8 з 9 Gold
2002 Київ Чемпіонат Києва[19] 7 3 1 7½ з 11 Silver
2002 Київ Меморіал Якіра Курасса[20] 7 0 2 8 з 9 Gold
2003 Київ Чемпіонат Києва[21] 5 1 5 7½ з 11 4—5

Примітки

Література

  • В. Г. Батура. Шаховий енциклопедичний словник. — Луцьк: Видавництво «Вежа друк», 2016. — 756 с. — ISBN 978-966-361-748-0 (Том 1, стор.503)

Посилання

 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia