Вперше вірус цієї родини був виділений у 1965 році в пацієнта з гострим ринітом.
Будова
Схема будови коронавірусного віріона
Геном представлений одноланцюговою (+)РНК. Нуклеокапсид оточений білковою мембраною і ліповмісною зовнішньою оболонкою, від якої відходять шипоподібні відростки, що нагадують сонячну корону, за що родина і отримала свою назву[3].
Первинна репродукція відбувається в слизовій носоглотки й дихальних шляхів, у результаті чого виникає рясний нежить, а при подальшому поширенні вниз по респіраторній системі, особливо в дітей, — бронхіт і пневмонія.
Респіраторні коронавіруси представлені видами OC38, OC43, а причиною ентериту найчастіше стає штам E. 229. Назва — коронавірус — пояснюється наявністю особливого кільця на поверхні вірусної частки: на ліпідній оболонці, або суперкапсиді, присутні пепломери у формі булавоподібних шипоподібних виростів, що нагадують корону.
Коронавіруси помірно стійкі до дії фізико-хімічних факторів. Зберігають інфекційну активність протягом кількох років в ліофілізованому стані при температурі +4°C, а в замороженому стані — при температурі -70°C. УФ-випромінювання інактивує віруси за 15 хв., органічні розчинники і детергенти — протягом декількох хвилин. Віруситермолабільні: при температурі +37°C інактивуються за 10 год., при +33°C — за 16 год., при +56°C — за 10 хв. Для коронавірусів людини зона pH 7,0-7,5 є оптимальною. Зміна pH середовища в будь-яку сторону для них є згубна. Дія сонячних променів викликає повільну інактивацію. Коронавіруси зберігаються в складі аерозолю протягом 8-10 год., у воді — до 9 діб, в приміщенні при температурі 0-18°C — від 4 до 11 діб. (перекладено з російської)
↑Лісова В. В.; Радзиховський М. Л. (2019). Коронавірусна інфекція собак(PDF). с. 8. Архів(PDF) оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 3 березня 2020. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка); Проігноровано |вебсайт= (довідка)
.png)
