Копча Василь Степанович
Василь Степанович Копча (нар. 7 січня 1966, м. Тернопіль, Україна) — український вчений у галузі інфекційні хвороби, доктор медичних наук (2006), професор (2007) кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами[1] Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського. Лікар—інфекціоніст вищої кваліфікаційної категорії. ЖиттєписВасиль Степанович Копча народився 7 січня 1966 року в місті Тернополі. Закінчив Тернопільський медичний інститут (1989, нині університет)[2]. Працював лікарем-інфекціоністом Острозької районної лікарні Рівненської області (1989—1992). Згодом — у Тернопільському медичному інституті: асистент, доцент (2000—2007), від 2007 — професор кафедри інфекційних хвороб. З першого дня карантину з приводу COVID—19 постійно працює з такими пацієнтами, незмінно консультує тяжких хворих міста й області[3]. Наукова діяльністьУ 1994 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Клініко—патогенетична оцінка та корекція порушень кровообігу слизової оболонки прямої кишки при гострих кишкових інфекціях з діареєю»[4]. У 2006 році захистив докторську дисертацію на тему «Патогенетичні особливості різних форм шигельозу та оптимізація лікування»[4]. Наукові інтереси: гострі кишкові інфекції — дисбіоз кишечнику, особливості перебігу, діагностики і лікування; принципи раціональної антибіотикотерапії; особливості клініки, діагностики і лікування ГРЗ, вірусних гепатитів; медична протидія біотероризму[4]. ДоробокАвтор та співавтор більше 300 наукових праць, серед них 14 підручників, 8 посібників, 3 монографій, атласу інфекційних хвороб (витримав уже 3 перевидання), 4 методичних рекомендацій, має більше 20 деклараційних патентів на винаходи, 1 авторське право на твір, 5 інформаційних листів[5]. Має 20 патентів на винаходи[6]. Окремі праці (більшість - у співавторстві)
Редакційна та громадська роботаВідповідальний секретар Всеукраїнського щоквартального науково-практичного медичного журналу «Інфекційні хвороби» (від 1995)[7]. Член редакційних колегій трьох медичних журналів, у т.ч. одного зарубіжного. НагородиЗа вагомі досягнення у професійній діяльності та багаторічну сумлінну працю неодноразово нагороджувався Грамотами та отримував Подяки від Міністерства охорони здоров’я (2020), Тернопільської обласної державної адміністрації (2011, 2017), Тернопільської обласної ради (2016, 2018) та університету (2010). Лауреат конкурсу «Людина року 2020»[8]. Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia