Конверсія (мовознавство)Конверсія — безафіксальний засіб словотвору, при якому утворення нової частини мови на ґрунті одного кореня викликає внутрішні зміни мовної одиниці. При конверсії утворюється омонім, семантично пов'язаний з початковим словом. Зрозуміти значення новоутворення можна, спираючись на значення початкового слова: The actor was hissed off the stage. — «Актора зігнали зі сцени шиканням». Основні різновиди конверсії в англійській мові
Найпродуктивнішим різновидом є субстантивація, найчастіше від дієслів, потім вже від прикметників. Далі йде [вербалізація], в основному в зв'язці «іменник — дієслово». Найменш активними є процеси ад'єктивації і адвербализації. Нікітін Михайло Васильович, доктор філологічних наук, вказує також на поділ конверсії на транспозитивну та словотворчу. Транспозитивна конверсія буває повною та неповною. Вона характеризується переходом слова в іншу частину мови зі збереженням основного початкового значення. У свою чергу словотворча конверсія характеризується появою у слова нового значення, яке може бути абсолютно непов'язаним з початковим. [1] Словотворча конверсія може становити труднощі при перекладі. Через те, що цей процес є дуже активним, важко вислідити усі неологізми. Тому не всі лексичні новоутворення можуть мати еквіваленти у мові перекладу. Зрозуміти значення таких слів можна переважно за контекстом і перекладати описово. Див. також
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia