Козлов Анатолій Олександрович

Козлов Анатолій Олександрович
Народження	7 (20) листопада 1913  Чердакли^[d], Ставропольський повіт^d, Самарська губернія, Російська імперія
Смерть	11 травня 1979(1979-05-11) (65 років)
	Сімферополь, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Жанр	пейзаж
Навчання	Ленінградське художнє училище імені Володимира Сєрова^d (1953)
Вчитель	Еберлігн Альфред Рудольфович^d
Діяльність	графік
Член	Спілка радянських художників України
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Анатолій Олександрович Козло́в (нар. 20 листопада 1913, Чердакли — пом. 11 травня 1979, Сімферополь) — український радянський графік; член Спілки радянських художників України з 1963 року.

Біографія

Народився 7 [20] листопада 1913(19131120) року в селі Чердаклах Ставропольського повіту Самарської губернії Російської імперії (нині Ульяновська область Росії). Його батько його був поштовим службовцем, у зв'язку з чим сім'ї часто доводилося переїжджати. У ранній юності жив і працював у Середній Азії — Ташкенті, Бухарі[1].

У 1931 році переїхав до Ленінграду[1]. Упродовж 1933—1936 років навчався на біологічному факультеті Ленінградського університету, одночасно у 1934—1936 роках відвідував приватні художні студії художників О. Янова і А. Еберілнга. Протягом 1937—1941 років навчався в Ленінградському художньо-педагогічному училищі.

Брав участь у німецько-радянській війні. У боях під Смоленськом був важко поранений, що спричинило інвалідність[1]. Нагороджений медаллю «За відвагу» (15 листопада 1977)[2].

У 1944—1946 роках працював у Всесоюзному музеї Арктики та Антарктиди у Ленінграді; у 1949—1951 роках — художником-ілюстратором у видавництві гідрографічного управління ВМС СРСР; у 1951–52 роках — в архітектурній групі «Ленморпроекту»; у 1952–54 роках — на Ленінградському художньо-виробничому комбінаті. Одночасно у 1950—1953 роках продовжив навчання у Ленінградському художньо-педагогічному училищі. Його викладачами були зокрема В. Гринер, І. Я. Губанов, К. Кардабовський. Дипломна робота — «Повстання Ваули Пієттоміна» (акварель).

Восени 1954 року переїхав до Сімферополя, де до самої смерті працював у Художньо-виробничому комбінаті. Помер у Сімферополі 11 травня 1979 року.

Творчість

Працював у галузі акварельного живопису, станкової та промислової графіки, оформлювального мистецтва. У графіці віддавав перевагу пейзажам. Серед робіт:

серії акварелей

• «За Полярним колом» (1946—1947; Російський державний музей Арктики і Антарктики):
  • «Цегляний завод в Салехарді»;
  • «Воркута будується»;
  • «Ненецька дівчинка. Новий порт»;
  • «Тундра з озерами за Нью-Портянськом»;
  • «Правий берег Обі біля-Яр-Сале»;
• «На трасі Воркута—Салехард» (1948, олівець, акварель);
• «Інкерман» (1958);
• «Історичні пам'ятки і пейзажі Криму» (1958—1966, олівець, акварель, ліногравюра);
• «Мініатюри про Крим» (1979, акварель; Сімферопольський художній музей);

серії гравюр

• «Північ» (1950);
• «Пейзажі Криму» (1958—1961);
• «Кримська старовина» (1959);

акварелі

• «Петропавлівська фортеця» (1950-ті);
• «Чуфут-Кале» (1963);
• «Бахчисарай. Дюрбе» (1963);
• «Судак. Георгіївська вежа» (1966);
• «Новий Світ» (1969);
• «Скеля-парус» (1971);
• «Весна у Соколиному» (1972).

Оформив вистави:

• «Витівки Скапена» Мольєра (1939, Гарнізонний будинок Червоної армії);
• «Острів скарбів» за одноїменним романом Роберта Луїса Стівенсона (1942, клуб радгому імені Блукіса в Саратовській області РРФСР);
• «Платон Кречет» Олександра Корнійчука (1943, Будинок культури імені Сергія Кірова в місті Рубіжному Луганської області УРСР).

У 1954 році брав участь в оформленні (декоративне панно, стенди) павільйонів «Радгоспи» і «Ленінград і Північний захід» на Всесоюзній сільськогосподарській виставці у Москві. Оформив інтер'єри:

• Сімферопольського залізничного вокзалу (1955);
• Керченського драматичного театру імені Олександра Пушкіна (1958).

Автор фризу «Від сохи до ракет» у Будинку культури колгоспу «Шлях Леніна» в Мелітопольському районі Запорізької області (1963; темпера).

У промисловій графіці виконав серії упаковок для цукерок (1937, 1948, 1950, 1954), екслібриси (1946—1958), етикетки для мінеральної води (1957) і сірників (1964), товарні знаки, заводські і фірмові марки (1962—1965), емблеми, нагрудні знаки: «Юннат Криму», «Майстер виноградництва і садівництва» (1957), «Спортивний» (1963).

Брав участь у республіканських виставках з 1960 року, всесоюзних — з 1937 року. Персональні виставки відбулися у Сімферополі у 1966, 1968, 1986, 1993, 2018[1] роках, Севастополі у 1966 році, Одесі у 2006 році.

У мистецтві

Портрет художника у 1957 році написала сімферопольська художниця Віра Максимушкіна.

Примітки

1. Выставка Анатолия Козлова / Симферопольский художественній музей.(рос.)
2. Козлов Анатолий Александрович / Память народа.(рос.)

Література

• Козлов Анатолій Олександрович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 212.;
• Козлов Анатолій Олександрович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
• Козлов, Анатолий Александрович // Художники народов СССР. Том 5 (Кобозева—Коняхин). Академический проект Санкт-Петербург. 2002, сторінка 104 (рос.);
• Р. Д. Бащенко, М. І. Гаврилюк. Козлов Анатолій Олександрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6814-2.

Біографії   Графіка   Крим