uk %D0%9A%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%94%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%B0%D0%BD %D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Зовнішні зображення
	Театр ім. Заньковецької (Львів): «За двома зайцями» М. Старицького (1952 р.), Проця – Н. Доценко, Голохвотов – Д. Козачковський)

Козачковський Доміан Іванович
Козачковський Доміан Іванович
	Зображення
Народився	13 листопада 1896 ; Полтавський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	17 березня 1967 (70 років) ; Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання	Личаківський цвинтар
Національність	українець
Громадянство	УРСР
Діяльність	актор
Відомі учні	Носачов Андрій Петрович
IMDb	nm2029357
	Нагороди та премії

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Козачковський.

Доміа́н Іва́нович Козачко́вський (1 листопада (13 листопада) 1896, с. Лисича, нині Полтавської області — 17 березня 1967, Львів, УРСР, СРСР) — український актор і режисер. Народний артист Української РСР (1954).

Пам'ятник на могилі Доміана Козачковського та Володимира Данченка на Личаківському цвинтарі (Львів)

Життєпис

Вперше виступив в українській професійній трупі Л. І. Леонідова і П. І. Каганця в 1914 році.

Був режисером Полтавського театрального товариства.

Після Жовтневої революції (1917) брав активну участь в організації драматичних і музичних театрів на Донбасі, в Харкові, Сумах тощо.

Працював у театрах: «Рух», ім. Франка, «Березіль», ім. Щепкіна (Суми)^[2].

З 1951 — актор Театру ім. Заньковецької (Львів).

Як режисер у Театрі ім. Заньковецької в різний час поставив вистави: «Паливода» І. Карпенка-Карого (1926), «Фуенте Овехуна» (1926), «Вій» О. Вишні за М. Гоголем (1927), «Хто сміється останнім» Кропиви (1953) та ін.^[3]^[4]

Яскравий комедійний і характерний актор. Також виступав як читець.

Дебютував у кіно в 1954 році.

Помер 17 березня 1967 року. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.