У статистиці коефіцієнт кореляції рангу Кендала, як правило, називають -коефіцієнт (тау-коефіцієнт) Кендла. Він використовується у статистиці для вимірювання зв'язку між двома величинами. -тест — це непараметричний тест статистичних гіпотез залежності на основі -коефіцієнта.
Зокрема, він є мірою рангової кореляції, тобто подібності упорядкування даних, коли вони упорядкуванні за своєю величиною. Цей коефіцієнт названий на честь Моріса Кендала, який розробив теорію, в якій використовував цей коефіцієнт, в 1938 році, хоча Густав Фехнер запропонував аналогічну міру в контексті часових рядів ще в 1897 році.
Означення
Нехай — набір спостережень спільних випадкових величин X і Y відповідно, так що всі значення (xк) і (yк) не є однаковими для будь-якого k=1..n. Будь-яка пара спостережень і називається узгодженою, якщо узгоджені ряди для обох елементів: тобто, якщо та або якщо та . Вони називаються неузгодженими (або дисонуючими), якщо та або якщо та . Якщо або , то пара не є ні узгодженою ні неузгодженою.
— коефіцієнт Кендалла визначається наступним чином:
Де — кількість узгоджених пар, — кількість неузгоджених пар.
Властивості
Знаменник — це загальна кількість пар, отже коефіцієнт знаходить в діапазоні .
Якщо узгодженість між двома величинами X та Y є ідеальною (тобто ранги двох величин збігаються), то коефіцієнт має значення 1.
Якщо розбіжність між двома величинами X та Y є ідеальною (тобто вони мають обернені порядки зростання), то коефіцієнт дорівнює −1.
Використовуючи signum-функцію формулу можна записати у вигляді .
Перевірка гіпотези
Коефіцієнт рангу Кендала часто використовується для статистичної оцінки в перевірці статистичних гіпотез для визначення чи можуть дві змінні розглядатись як статистично залежні. Цей тест є непараметричний, так як він не залежить від будь-яких припущень про розподіл X або Y або розподіл (x, y).
При нульовій гіпотезі незалежності X і Y, вибірковий розподіл τ має очікуване значення -нуль. Точний розподіл не може бути охарактеризований з точки зору спільних розподілів, але може вираховуватись для малих вибірок; для більших вибірок, поширеним є використання наближення для нормального розподілу з математичним сподіванням рівним нулю і дисперсією випадкової величини.
Облік зв'язків
Пара {(xi, yi), (xj, yj)}, як кажуть, зв'язані, якщо xi = xi або yi=yj; зв'язні пари не є ні узгодженими ні неузгодженими. Якщо пов'язанні пари виникають в даних, коефіцієнт може бути змінений декількома способами, щоб тримати його в діапазоні [-1, 1]:
-a
Статистична величина -a перевіряє міру узгодженості таблиці всіх пар (xi, yi),. Обидві змінні повинні бути порядковим.
-b
Статистична величина -b, на відміну від -a, вносить зміни в зв'язки. Значення -b знаходяться в діапазоні від −1 до +1. Нульове значення свідчить про відсутність узгодженості.
-b коефіцієнт визначається таким чином:
Де:
= кількість узгоджених пар
= кількість неузгоджених пар
= кількість зв'язків величин в i-тій групі зв'язків першої величини
= зв'язків величин в j-тій групі зв'язків другої величини
-c
-c відрізняється від -b тим, що більш підходить для прямокутних ніж для квадратних таблиць.
Приклад
Коли дві величини є статистично незалежними, то розподіл не можна легко описати виходячи з відомих розподілів. Проте, для наступна величина — — наближено розподілена у вигляді нормального розподілу, якщо зміні є статистично незалежними:
Таким чином, щоб перевірити чи є дві змінні залежними, обчислюють та знаходять кумулятивну ймовірність для стандартного нормального розподілу на -||.
має той самий розподіл, що й розподіл і приблизно дорівнює стандартному нормальному розподілу, коли величини статистично незалежні: