Книга Рожера

Реконструкція Рожерової карти аль-Ідрісі (1154).

Книга Рожера або Табула Рожеріана (лат.Tabula Rogeriana, араб. نزهة المشتاق في اختراق الآفاق/ал-Кітаб ар-Руджжарі) — карта світу (mappa mundi) і коментар до неї, зроблені мусульманським географом та картографом Мухаммадом аль-Ідрісі в 1154 році, на замовлення норманського короля Сицилії Рожера II.

Карта виготовлена на папері у вигляді срібної планісфери. Повна назва коментаря — «Нузхат ал-Муштак фі-хтірак ал-афакіі» (Відрада того, хто пристрасно бажає перетнути світ). Рожер ІІ замовив виготовлення книги у 1138 році і Аль-Ідрісі працював над цим завданням під час його перебування при дворі норманського короля Сицилії протягом 15 років.

До наших днів дійшли три манускрипти XIV—XV століть з книгою Рожера, з них два — в Національній бібліотеці Франції і один — в Бодліанській бібліотеці в Оксфорді.

Карта Аль-Ідрісі

У передмові до своєї праці Ідрісі говорить про інтерес короля Рожера до географії та його наказ скласти книгу, яка б узагальнила відомості грецьких і арабських географів. Раніше (як повідомляє сам Ідрісі і арабський біограф XIV століття ас-Сафаді[1]) король наказав відлити з срібла диск з детальною картою світу і скласти паперові карти, слідом за чим і було складено книгу. Рожер не тільки розпитував мандрівників, але й, як стверджує ас-Сафаді, посилав людей в різні країни для збору відомостей.

У вступі Ідрісі називає свої основні джерела: це Птолемей (залежність від якого досить велика[2]) і Орозій з античних авторів, а з арабських: Ібн Хордадбех, ал-Йакуб, Кудама ал-Басрі, ал-Масуді, ал-Джайхані, Ібн Хаукаль, а також погано відомі Джана ібн Хакан ал-Кимаки, Муса ібн Касим ал-Караді і Ісхак ібн ал-Хасан ал-Мунаджжім.

На початку твору дається загальний опис Землі, вона ділиться на сім кліматів (широтних зон), а кожен з них — на 10 зон із заходу на схід. Таким чином, 70 секцій твору пов'язані з 70 доданими картами. За підрахунками К. Міллера, на картах нанесено близько 2500 найменувань об'єктів, а в тексті — більше 6 000[3]. Зокрема, опис країни ар-Русіййа (Русь) включено в 5 секцію VI клімату і 4 і 5 секції VII клімату і містить назви понад 20 міст[4].

Проєкція карти Аль-Ідрісі на глобусі

У розділі опис району Балтійського моря, згадана країна Astlanda, тобто Естляндія, і говориться: «До міст Астланда відноситься також місто Колуван (Quoluwany). Це маленьке місто на зразок великої фортеці. Жителі його хлібороби, і їх дохід мізерний, але у них багато худоби». Це перша в історії згадка Таллінна[5].

Українські землі на картах аль-Ідрісі

Пам'яткою світової картографії є карта світу 1154 p. аль-Ідрісі. Цю велику мапу (у вигляді срібної півкулі на папері) відомої на той час частини світу було складено за результатами мандрівок. Конрад Міллер у 1928 р. зробив латинізовану копію карти аль-Ідрісі. Карта аль-Ідрісі подає не тільки територіальне розміщення України, а й уперше на карті міститься назва «Rusia» (Русія, Русь). На карті написи — «Ard al Rusia» — земля Русії (територія Правобережної та Лівобережної України), «muttasil ard al Rusia» — з'єднана земля Русії, «minal Rusia al tuani» — від Русії залежні. Позначено та підписано річки — Дніпро, Дністер, Дунай, а також Київ (Kiau) та інші українські міста[6].

У тексті до карти аль-Ідрісі подає[7]:

А щодо країни Русь, то вона велика, народів мало і (вони) відмежовані. Між містами великі відстані й незаселені землі. Руси раз у раз воюють між собою і з ближніми сусідами...

Перевернута географічна карта світу, складена аль-Ідрісі, перевершувала за точністю всі середньовічні аналоги. Північ на ній поміщено внизу, а Африка — вгорі. Населений світ розділений на сім секторів від екватора до північної сніжної пустелі. Карта зберігала популярність в Італії аж до XV століття, коли її в своїй роботі використовував венецієць Фра Мауро[6].

Примітки

1. Крачковский И. Ю. Арабская географическая литература. 2-е изд. — М., 2004. — С. 281—299. (рос.)
2. Крачковский 2004, с. 290—291
3. Коновалова И. Г. Ал-Идриси о странах и народах Восточной Европы: текст, перевод, комментарий.— М.: Восточная литература, 2006. — С. 13. — 329 с. — ISBN 5-02-018534-5.(рос.)
4. Коновалова 2006, с. 117, 126, 127.
5. Шаскольский И. П.. Древний Таллинн на путях между Западом и Востоком // Цивилизация Северной Европи. Средневековой город и культурное взаимодействие.. — 1992. (рос.)
6. Байцар Андрій. Назва «Rusia» (Русія, Русь) на карті світу (1154 p.) арабського географа Абу-Абдаллага Мухаммеда аль-Ідрісі [Архівовано 22 серпня 2017 у Wayback Machine.]. — 22 серпня 2017.
7. Ісламська картографія // Історія картографування території України: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Сосса Р. І. — Київ, Либідь, 2007. — С. 44. — 336 с. — ISBN 978-966-06-0463-6.

Посилання

• Сосса Р. Перші карти українських земель з політико-адміністративним поділом / Р. Сосса // Історико-географічні дослідження в Україні: Збірник наукових праць. — 2019. — Число 14. — С. 101—118.
• Північно-Західне Причорномор'я в «Нузхат ал-муштак» ал-Ідрісі: спроба географічного аналізу історичного джерела [Архівовано 23 грудня 2021 у Wayback Machine.] / Плахонін Андрій // Спеціальні історичні дисципліни. — 2000. — 5. — С. 449—459.
• Русь // Сучасні напрямки розвитку географії України: монографія / [за заг. редакцією проф. Лозинського Р. М.]; Байцар А. Л.; Зубик А. І.; Лаврук М. М.; Стецюк О. В.; Дністрянський М. С. та інш. Міністерство освіти і науки України, Львівський національний університет імені Івана Франка. — Львів, 2022. — С. 42—43. — ISBN 978-966-06-0463-6.
• ан-Нибарийа и Древняя Русь / Ткаченко Юрий. — Киев, 2003 [Архівовано 9 листопада 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
• Карта Идриси / Харин Евгений Анатольевич. Журнал «Самиздат». — 16.01.2011 [Архівовано 7 лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• The World Maps of al-Idrisi (англ.)
• Online exhibition [Архівовано 9 червня 2011 у Wayback Machine.], Bibliothèque nationale de France (фр.)
• View Online [Архівовано 24 грудня 2021 у Wayback Machine.] at the BNF (653 pages).(англ.)