Квазілінійна корисністьКвазіліні́йна фу́нкція ко́ри́сності (англ. quasilinear utility function) лінійна за одним зі своїх аргументів, зазвичай — за рахунковими грішми (англ. numeraire). Квазілінійні переваги можна виразити функцією
де є строго увігнутою[1] . Подібна функція має зручну властивість: маршаллівський попит на блага не залежить від рівня добробуту і, отже, не підпалий ефекту багатства[1] . Відсутність ефекту полегшує аналіз[1] , що робить квазілінійну корисність популярним засобом моделювання. Більш того, якщо корисність квазілінійна, то компенсувальна варіація доходу, еквівалентна варіація доходу і споживчий надлишок рівні[1] . В дизайні механізмів квазілінійна корисність дозволяє агентам здійснювати сторонні платежі. Визначення в термінах перевагВідношення переваги квазілінійне за товаром 1, якщо:
Іншими словами, відношення переваги квазілінійне, якщо існує один товар, який рухає множини байдужості, зберігаючи відстані між точками байдужості і нахил у кожній точці. У двовимірному випадку квазілінійність означає, що криві байдужості паралельні. Визначення в термінах функцій корисностіЯкщо функція корисності квазілінійна за товаром 1, то вона набуває форми
де є функція[3]. У двовимірному випадку це, наприклад, . Квазілінійна форма характерна для таких функцій попиту, які залежать тільки від цін і не залежать від рівня добробуту. Скажімо, якщо тоді попит на y виводиться з рівняння
так що
і цей вираз не залежить від рівня добробуту I. Непряма функція корисності тоді має вигляд[1]
Еквівалентність визначеньКардиналістський і ординалістський підходи до визначення квазілінійної корисності еквівалентні за опуклості споживчої множини і неперервних перевагах, які локально ненасичувані за першим аргументу. Див. такожПримітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia