uk %D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80 (%D0%A5%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD)

Свято-Катерининський (Спаський) собор
Свято-Катерининський (Спаський) собор
	Свято-Катерининський (Спаський) собор у Херсоні
	46°38′20″ пн. ш. 32°37′31″ сх. д. / 46.63889° пн. ш. 32.62528° сх. д.
Тип споруди	собор
Розташування	Україна, Херсон
Початок будівництва	серпень 1781 р.
Кінець будівництва	17 травня 1786 р.
Стиль	російський класицизм
Належність	УПЦ МП
Єпархія	Херсонська єпархія УПЦ
Адреса	вул. Перекопська, 13, Херсон, 73000
	Катерининський собор (Херсон) (Україна)
	Катерининський собор у Вікісховищі

Свя́то-Катери́нинський^[1] (Спа́ський)^[2]^{[неавторитетне джерело]} собо́р — православний (УПЦ МП) храм у Херсоні, визначна пам'ятка архітектури міста. Перший херсонський кам'яний храм (освячений у 1786 році).

Опис

Херсонський Свято-Катерининський (Спаський) собор є визначною пам'яткою класицизму (т. зв. російського класицизму).

Храм — хрещатий у плані. Однобанний сферичний купол на низькому світловому барабані має сліди перебудови. Головний західний фасад прикрашений портиком тосканського ордера — тут розміщено центральний вхід до собору. Споруду виконано з місцевого матеріалу — пісковику, що підкреслює урочисту монументальність споруди. Північний і південний фасади собору мають виступи-крила, що оформлені так само, як і західний фасад, трикутними фронтонами. Зі сходу собор закінчується напівкруглою апсидою і приміщеннями ризниці та дияконника.

Оформлення фасадів собору витримано в найкращих традиціях класицизму: пілястровий ордер тут поєднується з горизонтальним рустом, що йде площиною стін основного об'єму й апсиди. Їм контрастують суворі, трохи подовжених пропорцій прямокутні вікна, напівовальні ніші зі скульптурними фігурами та круглими вікнами над ними. Інтер'єр собору завдяки зрізаним кутам підкупольних стовпів, м'яким лініям попружних арок і віконних отворів, що переходять в овальні форми, виглядає достатньо світлим.

Історія

Свято-Катерининський собор був побудований на місці колишньої дерев'яної Михайлівської церкви, і освячений 17 травня 1786 року.

Перший камінь в основу заклали у серпні 1781 р.

За рік, під час перебування в Херсоні, його відвідала російська імператриця Катерина II. Вона дала храму другу назву — Спаський, у зв'язку з чим на фронтоні головного фасаду був виконаний напис: «Рятівникові роду людського Катерина II присвячує».

Під час російсько-турецької війни 1787-91 років на території біля собору був створений меморіал з могилами полеглих учасників війни. У самому соборі, в склепі під долівкою, біля іконостасу, був похований засновник Херсона, новоросійський генерал-губернатор князь Потьомкин-Таврійський.

Перша дзвіниця собору була дерев'яною і відповідала стилю раннього класицизму, як і сам собор. До 1800 року за проектом І. Є. Старова була побудована монументальна кам'яна дзвіниця, яка за два роки потому постраждала під час землетрусу, і її довелося розібрати. Поряд з нею в 1806 році була зведена тимчасова дерев'яна, яка служила до закінчення будівництва нової кам'яної дзвіниці, що існує й понині.

У 1930-х роках храм був закритий, а інтер'єр — знищений. Реставрацією собору займалася Тамара Гусельникова.

У теперішній час Катерининський собор перебуває у віданні Української православної церкви Херсонської єпархії Московського патріархату (УПЦ МП).

Під час російського вторгнення в Україну

Під час російського вторгнення в Україну Катерининський собор неодноразово зазнавав руйнувань.

В серпні 2023 року, під час артилерійського удару, загорівся дах собору. Також було поранено троє людей, які їхали у тролейбусі повз собор. Після повторного удару поранення зазнали також четверо рятувальників ДСНС^[3].

В ніч проти 27 грудня 2023 року Катерининський собор постраждав під час обстрілу, в результаті чого було пошкоджено фасад і дах богослужбової будівлі, розбито вікна^[4].

20 грудня 2024 року, близько 05:00 (за київським часом), один з російських снарядів, випущений з лівого берега Дніпра влучив у світловий барабан під куполом. У єпархії УПЦ МП повідомили, що значних пошкоджень зазнав також фасад та інтер’єр церкви^[5].

Пантеон у храмі

Пантеон Херсонської фортеці в Свято-Катерининському соборі включає захоронення решток наступних осіб:

Фельдмаршал, князь Потьомкин-Таврійський Григорій Олександрович (1739—1791)
Інженер-полковник Корсаков Микола Іванович (1749—1788)
Генерал-майор Максимович П. С. (?-1788)
Генерал-майор Синельников Іван Максимович (1741—1788)
Генерал-майор, князь Волконський Сергій Аврамович (?-1788)
Полковник Мартинов Петро Дмитрович, (1767—1788)
Бригадир Горич-Большой Іван Петрович (?-1788)
Полковник Меллер-Закомельський Карл Іванович (?-1788)
Генерал-аншеф, барон Меллер-Закомельський Іван Іванович (1725—1790)
Генерал-поручник, принц Вюртемберг-Штуттгартський Олександр-Карл (?-1791)
Невідомий генерал Кримської війни
Генерал-майор Богачевич Кипріан Климентьєвич (1834—1908)
Коник Василь Опанасович (1840—1911) та Коник Іван.
Молдавський князь Россете Еммануїл (?-1794)


Могила Коника Василя Опанасовича	Могила Синельникова Івана Максимовича	Могила Богачевича Кипріана Климентьєвича	Праворуч — могила Меллера-Закомельського Івана Івановича