|
Карнафулі
Карнафулі (бенгальська: কর্ণফুলি Kôrnophuli, що означає «Ріка Західна» [у мізо] і «Велика річка» [у чакма ]) — найбільша і найважливіша річка округу Читтагонг і Читтагонгських гір. Це міжнародна річка, яка протікає в Індії і Бангладеш. У місті є річка, що проливає в південно-східній частині Бангладеш. Після Падмар це найшвидша річка в Бангладеш. Її вода забезпечує потреби всієї південно-західної частини провінції Мізорам, Індія. У 1960 році на ній було побудовано гідроелектростанцію. На річці знаходиться найбільший морський порт Бангладеш — порт Читтагонг. ЕтимологіяУ історії Читтагонгу багато районів мають арабські імена, оскільки в ньому багато часу мешкали арабські купці і торговці. Назва річки, як вважається, походить від Корнфул. У арабській мові це означає гвоздика (пряність). Арабські торговці брали гвоздику з гірського регіону Читтагонг і експортували її в різні місця. Після цього випадку ця річка стала відомою як Каранфоле. Але в устах жителів Чіттагонгу ця назва змінилася і стала називатися Карнафулі. ХарактеристикаРічка Карнафулі бере початок із села Шайта округа Маміт, провінції Мізорам, Індія, і протікає через гори Чіттагонг і регіон Читтагонг з північного сходу на південний захід. Річка впадає в Бенгальську затоку південніше портового міста Читтагонг, Бангладеш. У гирлі цієї річки розташований головний морський порт Бангладеш — морський порт Читтагонг. Довжина цієї річки 320 км. По річці проходить частина кордону між Індією та Бангладеш, довжиною 6 км: Індія знаходиться на правому березі річки, а Бангладеш — на лівому березі. Річка тече в тропічному мусонному кліматі[1], по кліматичній зоні з сезонами вологості та малою амплітудою середньої температури[2]. Більшість місяців року відзначається значною кількістю опадів, сухий період припадає на зиму та має коротку тривалість, під час нього річка міліє[1]. Тривалі дощі змушують річку розливатися та переносити велику кількість мулу, створюючи острови в дельтовому районі. Серед основних приток річки є Каурпуй, Туйчанг, Файруанг, Халда (Буальхалі), Касалонг і Сахні. В зоні гирла існують штучні та природні рукави. Потоки у каналах контролюють для зменшення затоплення земельних ділянок міста, так у каналі Ісахалі вони контролюються за допомогою шлюзів[3].  Карнафулі зробила дуже значну зміну свого напрямку в нижній течії. Зміни відбуваються вже більше століття. Раніше річка мала західний і південно-західний напрямок течії від Калургата, але поступово вона відступила ліворуч, утворюючи величезні алювіальні землі вздовж правого берега[4]. Найбільший остров Баклія Чар має розмір 42,5 га[5], розташовано між мостами Шах Аманат та Калургатським залізничним мостом. В районі гирла правої притоки Халда (Буальхалі) в Карнафулі є великий острів, який відомий як Халда Чар. У 1877 ріці було побудовано канал Карнафулі, який створив острів Дангар Чар. Після будівництва Калургатського залізничного мосту в 1930 році основна течія річки розділилась на два потоки та з часом утворився величезний острів, відомий як Баклія Чар. Річка є домом для зникаючих видів дельфіна південноазійского річкового[6]. Рибу іліш[en] раніше часто зустрічали в річці, але зараз вона майже зникла з річки через забруднення[7]. Міста річкиЧиттагонг Читтагонг є значним прибережним портовим містом і економічним центром південно-східного Бангладеш. Читтагонг, друге за величиною місто Бангладеш, має населення близько більше 9 млн[8]. По річці проходить південно-східна та південна межа міста. Адміністрація порту Читтагонг створила водоочисну станцію для використання води річки Карнафулі для задоволення потреб порту у воді[9]. Річка впадає в Бенгальську затоку в районі Патенга в місті Чіттагонг. ТалбунгМісто Талбунг[en], районі Мізораму, Індія, розташовано на лівому березі Карнафулі. Карнафулі з'єднує регіон Мізорам з морським портом Чіттагонг у Бенгальській затоці. Британські солдати та місіонери в колоніальний період використовували річку, щоб дістатися до Мізораму, до його головного міста Лунглей. Раніше потрібно було 5 днів, щоб дістатися на моторному човні від Чіттагонга до Талбунга, відстань близько 90 км, а потім ще 25 км до Лунглей[10]. Дамба КаптайГребля Каптай була побудована в 1964 році біля міста Каптай, район Рангаматі, шляхом перегородження річки Карнапхулі. Було створено найбільше водосховище країни - озеро Каптай, розташовано у долині річки Карнафулі[11]. Вода, що зберігається у водосховищі, використовується для виробництва електроенергії на ГЕС Карнафулі[12] та для сільськогосподарських потреб. Транспорт У 1930 році, під час британського правління у місті Читтагонг був побудований залізничний міст під назвою Калургат. Він з'єднує великий район Читтагонгу, розділений річкою Карнафулі на північні та південну частини. Цей міст був єдиною сполучною ланкою в південній частині Читтагонга до урочистого відкриття мосту Шах Аманат. Міст Шах Аманат Сету — третій міст, побудований на річці Карнапхулі. Будівництво мосту розпочалося 8 серпня 2006 року та було завершено у 2011 році[13]. Довжина Шах Аманат Сету становить 950 метрів, ширина 24,40 метра. Відкриття мосту не тільки допомогло розвитку промисловості в промисловій зоні на південному березі річки Карнапхулі, але й відкрило нові горизонти в туристичних містах Бандарбан і Кокс-Базар[14]. У жовтні 2023 року під річкою Карнапхулі був побудований двосмуговий тунель Карнапхулі, перший підводний тунель у Бангладеш[15]. Через цей тунель з'єднується шосе Дакка-Чіттагонг-Кокс-Базар[16]. ЗабрудненняЯк і багато річок у Бангладеш, Карнапхулі сильно забруднена промисловими та сільськогосподарськими стоками. Це призводить до зменшення доступного кисню та втрати водного життя в річці[9]. У 2015 році нафтовий поїзд потерпів аварію біля притоки річки, відбулось витік нафти, що спричинило погіршення навколишнього середовища[17]. Див. такожПримітки
|
||||||||||||||||||||||||
.jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
