Карел Ауер

Карел Ауер
чеськ. Karel Auer Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився1818[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1859 Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник
Alma materВіденська академія мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпейзаж Редагувати інформацію у Вікіданих і портрет Редагувати інформацію у Вікіданих
Карел Ауер. Вигляд міста й замку в Золочеві
Карел Ауер. Підгорецький замок
Карел Ауер.Собор святого Юра

Ка́рел А́уер (чеськ. Karel Auer, нім. Karl Auer, пол. Karol Auer; 1818 — 1859) — літограф і графік чеського походження. Понад 20 років працював у Львові і Галичині.

Біографія

Народився у 1818 році. За походженням чех. Закінчив Віденський університет. У 1830-х роках приїхав працювати до Львова на запрошення власника друкарні Пілера. Працював у літографічному закладі при друкарні відомих львівських видавців Йозефа і Петра Пілерів. Співробітничав у львівському журналі «Вісник мод паризьких», який виходив у 1840–1848 роках. Помер у 1859 році.

Творчість

Перші відомі літографічні роботи художника у Львові датовані 1837 роком. Виконав літографії для альбому 1837–1838 років «Галичина на о́бразах, або галерея літографічних краєвидів, околиць та найкращих пам'ятників у Галичині, з описами картин польською та німецькою мовами» (Galicja w obrazach, czyli galerja lit. widoków, okolic i najznakomitszych zabytków w Galicji, z opisaniem obrazów w jezyku polskim i niemieckim) (48 гравюр)[2].

Від початку 1840-х років сторінки «Львів'янина» прикрасили виконані художником літографічні портрети Болеслава Хороброго та Адама Чайковського, а в друкарні Петра Пілера вийшли портрети Казимира Ягеллончика, графа Олександра Фредра, митрополита Атанасія Шептицького, генерала Дверницького та інших достойних громадян Австро-Угорської імперії (Теофіла Ленартовича, Вацлава Залеського, Мелетія Гриневецького, Михайла Куземського).

Там же, у Пілера, побачили світ і Ауерові види львівської Ратуші, монастиря і костела бенедиктинок, львівської стрільниці — садиби львівського Стрілецького братства, ярмарку під Собором Святого Юра, Піскової гори з рештками Високого Замку, змальовані автором з вежі ратуші, та інших високих споруд міста.

Наприкінці першої половини XIX століття зробив добірку літографій із виглядами галицьких сіл і містечок для альбому «Збірка найпрекрасніших околиць в Галичині». Оформив грамоту Старопігійського інституту.

Автор низки літографій. Серед них:

  • «Вид Бережан»;
  • «Вид Риманова»;
  • «Вид ринку у Жовкві»;
  • «Новий ринок у Бродах»;
  • «Вид міста Львова з півночі».

Серед львівських літографій:

  • датовані 1837 роком — «Артилерійські казарми у Львові», «Львівська ратуша», «Стара ратуша», «Шведи у Львівській ратуші»;
  • датовані 1839 роком — «Каплиця боїмів» і «Катедральний собор»;
  • датовані 1840 роком — «Готель „Англійський“ у Львові», «Погулянка», «Стрільбище»,
  • датовані 1846—1847 роками — «Бібліотека Оссолінських», «Площа Фердинанда», «Ярмарок біля собору Юра», «Театральний будинок у Львові».
  • «Жовква. Ринкова площа»
    «Жовква. Ринкова площа»
  • «Палац Страхоцького. Мостиська»
    «Палац Страхоцького. Мостиська»
  • «Сторонибаби», 1837
    «Сторонибаби», 1837
  • «Комплекс монастиря та костелу Бернардинів»
    «Комплекс монастиря та костелу Бернардинів»
  • «Ярмарок біля Собору Юра у Львові»
    «Ярмарок біля Собору Юра у Львові»
  • «Львівська ратуша», 1836
    «Львівська ратуша», 1836

Виноски

  1. ↑ NUKAT — 2002.
  2. ↑ Мар'яна Левицька. Австрійський «мистецький десант»: іноземні художники у Львові на зламі XVIII—XIX століть. Архів оригіналу за 22 жовтня 2014. Процитовано 12 жовтня 2010.

Література

Посилання