Капуста Андрій Тимофійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Капуста.

Андрій Капуста Андрій Тимофійович Капуста
Помер	1572(1572)
Країна	Річ Посполита
Учасник	Лівонська війна[1]
Титул	князь
Посада	Овруцький староста^d[1], брацлавський каштелян[2] і Овруцький староста^d[1]
Рід	Капусти[3]
Батько	Тимофій Капуста
Мати	Q130323311?[1]
У шлюбі з	невідома, Анна Шимківна
Діти	Марина, Олександра

Андрій Тимофійович Капуста (пом. 1572) — князь, урядник Речі Посполитої. Представник роду Капуст гербу Одровонж.

Життєпис

Посади: брацлавський каштелян (1566—1571), староста (державець) овруцький (1546—1551,1553—1571).

У 1546 році князь подав позов на Христофора Кміту (герб Хоругви Кмітів) щодо відмови останнього передати йому Овруцький замок згідно з привілеєм короля Сигізмунда І Старого. Правитель вирішив відкласти розгляд справи[4].

Родина

Був одружений двічі. Перша дружина невідома. Друга: за Леонтієм Войтовичем — Анна Шимківна (28.02.1503—19.07.1577), за даними Афанасія Кальнофойського, Анна Семенівна, Кандреєвська монахиня, прожила 54 роки, 4 місяці, 19 днів. Була похована у Києво-Печерській лаврі, існувала її надгробна таблиця з епітафією.[5] Діти:

• Марина — дружина мінського воєводи Богдана Сапіги;
• Олександра (д/н— травень 1601[6]) — дружина князя Олександра Вишневецького;
• третя дочка — дружина Філона Кміти-Чорнобильського, смоленського воєводи.

Примітки

1. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 158.
   d:Track:Q125352562
2. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 97.
   d:Track:Q123243396
3. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 158–159.
   d:Track:Q125352562
4. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów, 1907. — Cz. 1. — T. 10. — S. 188. (пол.)
5. Аθанасій Калнофойскій. Эпитафіи фундаторам лавры / Отделъ II. Извѣстія очевидцевъ, современниковъ и иностранныхъ писателей // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей. — К. : типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 35.
6. o książętach Wiśniowieckich i czasach, w których żyli. Suplement do monografii rodu. 2007, s. 170 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 грудня 2021. Процитовано 20 грудня 2021.

Джерела

• Ізборник. Розділ п'ятий. Князівські родини невстановленого і ординського походження. [Архівовано 7 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
• Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 13 листопада 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 761 s. — S. 478. (пол.)