uk %D0%90%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B9 %D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%84%D0%BE%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9

Атанасій Кальнофойський
Атанасій Кальнофойський
Народився	17 століття
Країна	Річ Посполита
Місце проживання	Києво-Печерська лавра
Діяльність	письменник
Конфесія	православ'я
	; Висловлювання у Вікіцитатах; Медіафайли у Вікісховищі;

Атана́сій (Афана́сій) Кальнофо́йський (кінець XVI століття — після 1646^[1]) — соборний чернець^[2] Києво-Печерської лаври, український письменник XVII століття, церковний і культурний діяч. Автор книги «Тератургіма» (1638), в якій зроблено спробу пов'язати тодішнє богослов'я і подвижництво у Святих Печерах Києва з традицією старої Русі. Книга видана польською мовою^[3].

Життєпис

Походив з української православної шляхти, уродженець Галичини. Його батьком, очевидно, був Гаврило (Габрієль) Кальнофойський — благодійник Києво-Печерської лаври.

За однією з версій, Атанасій навчався у Києво-Братській школі, за іншою — в Західній Європі, знав польську, латину, церковнослов'янську, можливо, грецьку мови.

Завдяки зусиллям Єлисея Плетенецького, архімандрита Києво-Печерської лаври, саме у цьому монастирі Атанасій прийняв чернечий постриг і служив.

Був сподвижником Петра Могили та Сильвестра Косова, з якими чимало зробив для розбудови Лаври, підняття її ролі як центру православного життя, освіти й культури^[4].

Написав польською мовою та видав у Києво-Печерській друкарні твір «Тератургіма» (1638) — своєрідне продовження «Патерикона» (1635) Сильвестра Косова.

ΤΕΡΑΤΟΥΡΓΗΜΑ

Див. також Тератургіма

У цьому творі Атанасій Кальнофойський виявив себе як історик, письменник, поет, топограф. У «Тератургімі» подано опис Києво-Печерської лаври, мощей святих, які лежать у Ближніх і Дальніх печерах, з відповідним планом. Наведено унікальні надмогильні написи й епітафії^[5], які стосуються видатних особистостей, похованих у Лаврі — князів, гетьманів, діячів православної церкви, є важливі дані з історії Києва та України^[6].

При написанні свого твору Атанасій Кальнофойський використав «Повість временних літ», польські хроніки, Патерик Києво-Печерський тощо, а також особисті спогади, враження очевидців. Автор підкреслював зв'язок між Руссю та сучасною йому Україною, водночас до козаків ставився з пересторогою.

Сучасні науковці оцінюють «Тератургіму» як визначну пам'ятку українського літературного бароко^[1].

Видання

Kalnofoysky Athanasius. ΤΕΡΑΤΟΥΡΓΗΜΑ lubo cuda… — Kijow: Z drukarni Kijowopieczarskiey, 1638. — 356 s.
Афанасий Кальнофойский. Тератургима или чудеса. — К. : «Горлица», 2013. — 368 с.

Примітки

↑ ^а ^б «Тератургима» — книга, основная идея которой торжествует над временем [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] // «Православіє в Україні», 28 серпня 2013 (рос.)
↑ Афанасий Кальнофойский [Архівовано 2 лютого 2020 у Wayback Machine.] // «Православная Энциклопедия» (рос.)
↑ Атанасій Кальнофойський // Тисяча років української суспільно-політичної думки. У 9-ти т. — К., 2001. — Т. 2, Т. 3 «Українська суспільно-політична думка. Переклади текстів XVI —XVII ст.». Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 14 грудня 2014.
↑ Атанасій Кальнофойський // Encyclopedia of Ukraine. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
↑ В. Б. Антонович и Ф. А. Терновский. Сборник материалов для исторической топографии Киева и его окрестностей. — К.: Типография Е. Я. Федорова, 1874. — с. 27. Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 22 листопада 2011. [Архівовано 2013-12-12 у Wayback Machine.]
↑ Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. — Львів, 2000. [Архівовано 11 березня 2012 у Wayback Machine.] ISBN 966-02-1683-1

Джерела

Teraturgema. 1638 // Seventeenth-Century Writings on the Kievan Caves Monastery. — Cambridge, Massachusetts: Ukrainian Research Institute of Harvard Univ., 1987. — 429 p. (Harvard Library of Early Ukrainian Literature. Texts; vol. 4)
Шевчук В. «Тератургіма» Атанасія Кальнофойського. // Хроніка 2000. Вип. 17—18. — К., 1997
Глобенко М. «Тератургіма» Атанасія Кальнофойського в її зв'язках із старокиївською літературою. — Мюнхен, 1956
Мыцык Ю. А. Украинские летописи XVII века. — Днепропетровск, 1978
Жуковський А. Петро Могила й питання єдності церков. — Київ, 1997

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Атанасій Кальнофойський

Мицик Ю. А. Атанасій Кальнофойський [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
Кальнофойський Атанасій [Архівовано 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 582. — 1000 екз.

[Ortho_20130828-1] а ^б «Тератургима» — книга, основная идея которой торжествует над временем [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] // «Православіє в Україні», 28 серпня 2013 (рос.)

[2] Афанасий Кальнофойский [Архівовано 2 лютого 2020 у Wayback Machine.] // «Православная Энциклопедия» (рос.)

[3] Атанасій Кальнофойський // Тисяча років української суспільно-політичної думки. У 9-ти т. — К., 2001. — Т. 2, Т. 3 «Українська суспільно-політична думка. Переклади текстів XVI —XVII ст.». Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 14 грудня 2014.

[4] Атанасій Кальнофойський // Encyclopedia of Ukraine. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022.

[5] В. Б. Антонович и Ф. А. Терновский. Сборник материалов для исторической топографии Киева и его окрестностей. — К.: Типография Е. Я. Федорова, 1874. — с. 27. Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 22 листопада 2011. [Архівовано 2013-12-12 у Wayback Machine.]

[6] Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. — Львів, 2000. [Архівовано 11 березня 2012 у Wayback Machine.] ISBN 966-02-1683-1

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]