uk %D0%9A%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BB%D0%BE %D0%A1%D1%8C%D1%94%D0%BD%D1%84%D1%83%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%81

**Каміло Сьєнфуегос Горріаран**
Каміло Сьєнфуегос Горріаран
ісп. Camilo Cienfuegos
	Каміло Сьєнфуегос
Народився	6 лютого 1932; Гавана, Куба
Помер	28 жовтня 1959 (27 років); Атлантичний океан, міжнародні води ; ·авіакатастрофа
Громадянство	Куба
Діяльність	політик, революціонер, офіцер
Відомий завдяки	кубинський революціонер
Знання мов	іспанська
Учасник	Кубинська революція
Членство	Рух 26 липня
Військове звання	команданте
Партія	Рух 26 липня
Брати, сестри	Osmany Cienfuegos Gorriaránd
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Камі́ло Сьєнфуе́гос Горріара́н (ісп. Camilo Cienfuegos Gorriarán; (6 лютого 1932 — 28 жовтня 1959) — революціонер, один із головних ватажків кубинських партизан під час партизанської війни 1950-х років; після перемоги — військовий і політичний діяч Куби. Сьєнфуегос користувався популярністю, не меншою ніж Фідель Кастро, як серед бойовиків-революціонерів, так і після їх перемоги, в народі. Його вважають національним героєм країни.

Загинув у авіаційній катастрофі. Критики режиму Фіделя Кастро вважають, що причиною загибелі (вбивства) Сьєнфуегоса стали протиріччя в керівництві Куби — розбіжності у поглядах на революцію з Кастро та критика Сьєнфуегосом диктаторських нахилів Кастро.

Життєпис

Народився в Гавані. Навчався в училищі при Академії мистецтв. У революційних виступах брав участь з 1954 року. За участь у революційних виступах піддавався переслідуванням. Двічі (1953 року, 1956 року)^[1] виїжджав у США. У вересні 1956 року вирушив до Мексики для вступу до загону Фіделя Кастро. 2 грудня 1956 року разом із Кастро висадився з яхти «Гранма» на Кубі. У квітні 1958 року присвоєно звання команданте. Командував партизанськими силами на великій території між містами Мансанільйо, Баямо, Вікторія-дель-Тунас. З серпня 1958 року на чолі колони «Антоніо Масео» провів успішну операцію по вторгненню в центральні провінції Куби і оволодів північною частиною провінції Лас-Вільяс із центром в Ягуахай (грудень 1958 року). Після перемоги революції брав участь у створенні на базі Повстанської армії збройних сил Куби. міністр оборони. Загинув у авіаційній катастрофі при нез'ясованих обставинах. Після заколоту Убера Матоса Каміло Сьєнфуегос взяв на себе командування військами в провінції Камагуей. У дні, пов'язані з ліквідацією підпільної контрреволюційної мережі, йому не раз доводилося літати до Гавани для консультацій з Фіделем Кастро. 30 жовтня 1959 року його літак не прибув до Гавани.^[2] Того дня над островом вирували тропічні грози, маленький двомоторний літак (Cessna — 310) не був оснащений для польотів у складних умовах; мабуть^{[джерело?]}, пілот, щоб обійти грозовий фронт, відхилився в бік моря, і там сталася механічна проблема, яка стала фатальною. Існують й інші версії.

Кубинське керівництво озвучило версію, що літак Сьенфуегоса збив винищувач США, або на його борту агенти ЦРУ підірвали бомбу. Антикастровська еміграція в Маямі, навпаки, заявила, що теракт на борту літака влаштував Фідель Кастро, який побоювався популярності Сьенфуегоса.

Пам'ять

Через місяць після загибелі Каміло Че Гевара на масовому мітингу робітників у Мансанільо закликав провести день добровільної безплатної роботи — це був перший робочий почин на Кубі такого масштабу. У результаті його в м. Каней-де-ла-Мерседес був побудований освітній комплекс, який отримав ім'я Каміло Сьєнфуегоса.
Че Гевара присвятив свою першу книгу «Партизанська війна» Каміло Сьєнфуегосу, якого вважав геніальним партизанським ватажком.
У грудні 1979 року на Кубі заснований Орден Каміло Сьєнфуєгоса.